Ветеринарно-санітарне інспектування м’яса птиці за використання альтернативних методів профілактики заразних хвороб

Abstract

У дисертаційній роботі на основі досліджень обґрунтовано основні аспекти ветеринарно-санітарного інспектування м’яса птиці за використання альтернативних методів профілактики заразних хвороб. Дисертаційна робота була виконана на базі кафедри ветеринарно-санітарного інспектування, мікробіології, гігієни та патологічної анатомії Сумського національного аграрного університету; наукової лабораторії НВФ «Бровафарма»; Сумської регіональної державної лабораторії державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та птахівничих господарствах різної форм власності в період з 2021 по 2025 рік. В якості матеріалів для наших досліджень використовували вітамінно-мінеральну добавку ЄвітСел, дезінфекційні засоби Суходез та ДезСан виробництва НВФ «Бровафарма» Україна. На першому етапі досліджень проводили виявлення спектру мікрофлори, що виділяється від птиці. Дослідженями були встановлені два основних синдроми, що супроводжували інфекційні захворювання птиці: респіраторний (ураження органів дихання) та кишковий (ураження органів шлунково-кишкового тракту). Окремо проводили дослідження при цих синдромах та порівнювали результати. При респіраторному синдромі виділяли такі культури мікроорганізмів в наступному співвідношенні: E. сoli – 37 (18,69 %); S. pneumoniae 32 (16,16 %), K. pneumoniae – 31 (15,66 %); E. cecorum – 20 (10,10 %); A. fumigatus – 17 (8,58 %); M. gallisepticum – 12 (6,06 %); P. vulgaris – 11 (5,56 %); по 9 культур виділено збудників S. aureus, Cl. perfringens, P. aeruginosa, що склали по 4,55 % від загальної кількості. Найменше виділяли культури P. mirabilis – 8 (4,03 %) та S. enteritidis 3 (1,51 %). Визначено, що при кишковому синдромі, який супроводжує перебіг інфекційних захворювань птиці ідентифіковано культури мікроорганізмів в наступному співвідношенні: S. enteritidis - 39 (19,13 %); E. coli – 37 (18,14 %); C. jejuni – 23 (11,27 %); S. pullorum-gallinarum – 17 (8,34 %); E. agglomerans та S. faecalis – по 14 (6,86 %); C. fetus – 13 (6,37 %); S. aureus – 12 (5,88 %); Y. enterocolitica, C. perfrngens та P. aeruginosa – по 8 (3,92 %); P. mirabilis – 7 (3,43 %); P. vulgaris – 4 (1,96 %). При цьому встановлено, що збудники C. jejuni, P. vulgaris, E. coli, P. aeruginosa, S. enteritidis, P. mirabilis, S. aureus виділялись при респіраторному та кишковому синдромі та мають зоонозне значення. Дослідження мікрофлори проведені в забійному цеху дозволили визначити, що високі показники контамінації були найбільшими у гачків для кріплення тушок та в зоні нутрування, і в результаті чого, виникла необхідність в додаткових заходах (застосування біоцидів) для забезпечення показників безпечності тушок птиці. На наступному етапі досліджень визначали вплив абіотичних факторів (стан підстилки та підлоги) на організм птиці. Досліджували птицю в птахогосподарстві Сумського району, що мали стандартизовані пташники з бетонною підлогою і де використовували для птиці різні типи підстилок: гранула, стружка, солома та тирса. З використанням методу скануючої електронної мікроскопії встановлено корозію поверхні бетонної підлоги та виявлені мікроскопічні гриби: Aureobasidium pullulans, Fusarium sporotrichioides та Aspergillus niger. За використання методу десорбції з програмним керуванням температурою та масс-спектрометриєю (TPD MS) встановлено, що зразки бетону отримані у приміщенні з соломою вірогідно (р≤0,05) втрачали вологу на 51,52 % більше, з гранулою – на 342,42 %, зі стружкою на 6,06 %, порівняно з контролем. Оксид вуглецю зі зразків бетону з підстилкою тирса вірогідно (р≤0,05) виділявся менше на 86,40 %, з соломою – на 83,49 %, зі стружкою – на 76,69 %, з гранулою – на 69,90 %. Вміст діоксид вуглецю у зразках бетону з приміщення з тирсою був вірогідно менший на 86,88 % (р≤0,05), з соломою – на 55,73 %, зі стружкою – на 38,52 %, з гранулою – на 23,77 %, порівняно з контролем. Таким чином, зразки отримані у приміщенні з підстилкою гранула максимально за показниками були наближені до контролю. В якості дезінфектанту для підстилки використали біоцид Суходез, який вносили шляхом розсипання з розрахунку 50 г/м2 площі приміщень, два рази на тиждень. Мікробіологічними дослідженнями встановлено, що через 48 годин після проведення дезінфекції загальна кількість колоній мікроорганізмів на бетонній підлозі з підстилкою тирса вірогідно зменшувалась в середньому на 90,19 % (р≤0,05), з підстилкою солома – на 91,62 %, з підстилкою стружка – на 79,76 %, з підстилкою гранула – на 82,88 % (р≤0,05), в контролі – на 83,73 %. Можна стверджувати, що дезінфектант Суходез знищує мікроорганізми незалежно від виду підстилки. В подальшому досліджували властивості вітамінно-мінеральної добавки ЄвітСел на основі комбінації Селену та вітаміну Е. Дослідження токсикологічних параметрів вітамінно-мінеральної добавки ЄвітСел при підшкірному введенні лабораторним щурам протягом вісімнадцяти діб в дозі 0,5 мл/кг маси тіла свідчать, що вона не спричиняла негативної та токсичної дії на організм дослідних щурів, а саме не впливала на їх ріст та розвиток, не спричиняла змін відносної маси внутрішніх органів та не призводила до змін гематологічних показників у дослідних тварин. Зазначену вітамінно-мінеральну добавку ЄвітСел за визначиними показниками гострої токсичності було віднесено до 5 категорії за Міжнародною глобальною класифікацією Global Harmonized System, (GHS). При вивченні впливу вітамінно-мінеральної добавки на організм курчат-бройлерів встановлено, що застосування вітамінно-мінеральної добавки впливало на гематологічні показники курчат-бройлерів, проте до 30 доби показники поверталися до норми та не мали вірогідної різниці з контрольною групою. Водночас застосування добавки позитивно вливало на показники природної резистентності, підвищуючи їх. ЄвітСел сприяло покращенню смакових властивостей м’яса та бульйону від курчат-бройлерів. Показники «смак» та «ніжність» в червоному м’ясі мали вірогідну різницю порівняно з аналогічними показниками в контрольній групі. При проведенні біохімічних досліджень було визначено, що додавання вітамінно-мінеральної добавки вливало на біохімічні показники курчат-бройлерів, а саме знижувало кислотне число жиру на 7,54 % в червоних м’язах та на 7,69 % в білих м’язах. Відмічали зниження показника рН в дослідній групі, порівняно з контрольною на 3,2 %. При врахуванні якісної реакції з сірчанокислою міддю було встановлено позитивний результат, що свідчить про свіже м’ясо. Проведені дослідження щодо наявності в м’ясі аміаку та солей амонію давали негативний результат, що свідчить про те, що м’ясо відносилося до доброякісного. Включення до раціону вітамінно-мінеральної добавки ЄвітСел сприяло покращенню органолептичних та біохімічних показників тушок курчат-бройлерів. Застосування вітамінно-мінеральної добавки ЄвітСел для курей-несучок мало позитивний вплив на показник «несучості на початкову несучку» на 5,1, а показник «несучості на середню несучку» на 7,7 шт. в дослідній групі, показник «Hen-Day» був на 2,70 % вищим ніж в контрольній. Добавка ЄвітСел вірогідно підвищувала масу яєць на 7,31 %. Водночас вірогідного впливу добавки на співвідношення білка – жовтка – шкаралупи, не було виявлено. Також не відмічалось вірогідного впливу на співвідношення білка/жовтка та індексу форми. У виробничих умовах була випробувана схема, що включала дезінфекцію пташника в міжоборотний період за допомогою біоциду ДезСан, а в період вирощування птиці застосування біоциду Суходез; а також додавання до води вітамінно-мінеральної добавки ЄвітСел. Зазначена схема була ефективною, сприяла збільшенню збереження поголів’я на 5,1 % та збільшенню маси тушок птиці на 6,1 %. Зазначена схема може бути рекомендована для впровадження в інші птахівничі господарства.