Анатомічні особливості будови та фізіологія деяких органів передньої та середньої кишки собаки

Abstract

В статті розглядали фізіологію та анатомічну будову органів травлення, а особливо органів похідних передньої та середньої кишки, а саме шлунка та тонкого кишечникам собаки свійської. За результатами наших досліджень визначали анатомічні особливості будови та фізіологію органів передньої та середньої кишки органів травлення, а саме шлунку та тонкого кишечнику собаки свійської. Апарат травлення собак виконує одну з надважливих функцій організму забезпечення поживними речовинами організм тварини, приймає участь в обміні речовин та метаболічних процесах. Система органів травлення собак поділяється на похідні органів чотирьох кишок і починається т равний тракт ротовим отвором, або ротовою щілиною обмеженою губами, а закінчується відхідниковим каналом та анальним отвором. Шлунок собаки свійської однокамерний, по типу будови слизової оболонки це орган кишкового типу, об'ємний в залежності від породи. В шлунку переміщується, перемішується, накопичується хімус та частково піддається ферментації. Шлунковий сік собак складає до 1,5 % сухої речовини та 85% води. Суха речовина має органічну та неорганічну частини. Органічна частина містить велику кількість соляної кислоти, яка впливає на перетравлення їжі перекушеної зубами, активує пепсиноген, створює кисле середовище, для роботи протеаз. В шлунку відбувається гідроліз білків до альбумоз та пептонів. Шлунок собаки свійської має форму видовженої підкови, а при наповненні він видовжується та округлюється. Топографічно шлунок знаходиться в ділянці лівого підребір’я краніальної частини черевної порожнини, рівень дев'ятого - дванадцятого ребр, а при наповненні дотикається до черевної стінки в ділянці мечеподібного хряща. Анатомічно шлунок має дві поверхні, пристінкову, яка розташована краніально до печінки та діафрагми, та нутрощеву, яка розташована каудо-вентрально до кишок. На шлунку собаки свійської виділяють кардіальну частину, пілоричну частини, дно шлунку, тіло шлунку. Кардіальна частина знаходиться біля входу до шлунку де стравохід входить в шлунок. Пілорична частина шлунка регулює проходження хімусу до дванадцятипалої кишки. Дно шлунку це найбільш опукла його частина, тіло розташоване між ними. Тонкий кишечник починається від пілоричного отвору шлунку і закінчується сосочком клубової кишки, який межує з сліпою та ободовою кишкою. До тонкого кишечнику у собак належить три кишки дванадцятипала, порожня та клубова, а до похідних середньої кишки відносять тонкий кишечник, застінні та пристінні залози, лімфоїдні утворення. У собак дванадцятипала кишка коротка, товста до двадцяти п’яти сантиметрів завдовжки. Починається як низхідна частина по печінці від правого підребір’я проходить дорсо-каудально до правої нирки, потім звертає вліво навколо сліпої кишки до лівої нирки і тягнеться краніально до пілоруса як висхідна частина. Слизова оболонка дванадцятипалої кишки собаки свійської вкрита циліндричним облямівковим епітелієм, має довгі ворсинки до дев’яносто міліметрів. На рівні тридцяти двух міліметра відкривається жовчна протока.