Популяційний аналіз лікарських видів рослин заплави р. Псел у межах м. Суми

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено особливості популяційної організації лікарських рослин заплави річки Псел у межах міста Суми на прикладі Trifolium pratense L. та Achillea millefolium L. Актуальність роботи зумовлена необхідністю оцінки сучасного стану популяцій лучних лікарських видів в умовах антропогенно трансформованих заплавних екосистем. Заплавні території належать до найбільш динамічних природних комплексів, у яких зміни гідрологічного режиму, рекреаційне навантаження та урбанізація безпосередньо впливають на видовий склад, щільність і структуру рослинних популяцій. Метою роботи було встановлення особливостей онтогенетичної, віталітетної та просторової структури популяцій T. pratense і A. millefolium у межах заплави річки Псел. Для досягнення поставленої мети проведено аналіз щільності популяцій, визначено спектри онтогенетичних станів, оцінено життєвий стан особин та встановлено динамічні зміни популяцій у різних умовах зволоження. Дослідження проводилися в 2023 – 2026 роках території міста Суми на трьох пробних ділянках, закладених у межах лучних фітоценозів заплави річки Псел. Для оцінки популяційної структури використовували загальноприйняті геоботанічні та популяційно- статистичні методи. Аналіз онтогенетичної структури здійснювали з виділенням основних вікових станів рослин: ювенільних, іматурних, віргінільних та генеративних особин. Віталітетний аналіз проводили на основі морфометричних показників рослин із застосуванням підходів Ю. А. Злобіна. У результаті дослідження встановлено, що популяції T. pratense та A. millefolium характеризуються неповними онтогенетичними спектрами, у яких переважають віргінільні та молоді генеративні рослини. У більшості досліджених популяцій відсутні сенільні особини, що свідчить про активний характер розвитку популяцій і достатній рівень їх відновлення. Виявлено залежність щільності популяцій та співвідношення онтогенетичних груп від рівня зволоження ґрунту. Найвищі показники щільності спостерігались на більш зволожених ділянках заплави, тоді як у сухіших умовах кількість особин зменшувалась. Встановлено, що віталітетна структура досліджуваних популяцій є неоднорідною. Для частини популяцій характерне переважання особин високого класу життєздатності, що свідчить про сприятливі умови існування. Окремі популяції характеризувались збільшенням частки особин середнього та нижчого класів віталітету, що може бути наслідком антропогенного впливу та нестабільності гідрологічного режиму. Проведене дослідження підтверджує важливу роль екологічних факторів у формуванні структури популяцій лікарських рослин заплавних екосистем. Отримані результати можуть бути використані для оцінки стану лучної рослинності, прогнозування змін популяцій у межах урбанізованих територій та розробки заходів охорони біорізноманіття заплав річкових систем.