Экологическое образование и воспитание как компоненты устойчивости природной среды региона

Abstract

Важную роль в реализации идей устойчивого развития в природе и обществе играют средняя и высшая школы, которые призваны на формирование и подготовку экологически ориентированного общего и профессионального мировоззрения. На протяжении 2000-2013 годов шел активный процесс трансформации монодисциплинарного предмета экологии в полидисциплинарный комплекс эколого-социальных наук. В современном мире экологическая грамотность населения является одним из самых востребованных и жизненно важных для общества. Наличие в регионе развитой системы охраняемых природных территорий различного ранга и общего качества окружающей природной среды является начальной базовой условием эффективной экологического образования и воспитания. Задача сбережения природной среды и планетарного биоразнообразия может быть решена только на основе качественно нового концептуального подхода, обеспечивающего активную, сложную и целенаправленную работу экспертов в области экологии и биологии в координации с государственными и общественными организациями в направлении, в первую очередь, изменения векторов развития производств в промышленности и сельском хозяйстве, а также системы экологического образования (просвещения) неразрывно связанной с ними. Важливу роль у реалізації ідей сталого розвитку в природі і суспільстві відіграють середня і вища школи, які покликані на формування і підготовку екологічно орієнтованого загального і професійного світогляду. Під час 2000-2013 років відбувався активний процес трансформації монодисциплінарного предмета екології в полідисциплінарний комплекс еколого-соціальних наук. У сучасному світі екологічна грамотність населення є одним з найбільш затребуваних і життєво важливих для суспільства. Наявність в регіоні розвиненої системи охоронюваних природних територій різного рангу і загальної якості навколишнього природного середовища є початковою базовою умовою ефективної екологічної освіти та виховання. Завдання заощадження природного середовища та планетарного біорізноманіття може бути вирішене тільки на основі якісно нового концептуального підходу, що забезпечує активну, складну і цілеспрямовану роботу експертів в галузі екології та біології в координації з державними та громадськими організаціями у напрямку, в першу чергу, зміни векторів розвитку виробництв у промисловості та сільському господарстві, а також системи екологічної освіти (просвіти) нерозривно пов'язаної з ними.