Ефективність методів лікування за гнійно-некротичних процесах пальця у великої рогатої худоби

Abstract

Хвороби копитець у великої рогатої худоби становлять від 14,1 до 26,6 % від усіх хірургічних захворювань. В доступній літературі питання етіології, патогенезу та лікування захворювань в ділянці пальців у корів висвітлені недостатньо, а ветеринарна практика не завжди має в своєму розпорядженні ефективні методи лікування корів. Нашими дослідженнями встановлено, що в господарствах які обслуговуться Хотіївською ДЛВМ Семенівського району Чернігівської області гнійно – некротичні процеси зустрічаються в 5,13 % від загальної кількості поголів’я і 33,32 % серед виявлених хірургічно хворих. Розвиток гнійно – некротичних процесів у корів супроводжується зниженням кількості еритроцитів на 3,2%, зростанням кількості лейкоцитів в 2,13 рази та зниженням концентрації гемоглобіну на 5,19%. Застосування різних схем лікування сприяло видужанню хворих тварин та відновленню кількості еритроцитів, вмісту гемоглобіну і зменшенню кількості лейкоцитів до показника інтактних тварин. Повне клінічне видужання наступало у першій групі на 16 – 18 – у добу, у другій на 20 – 22 – у. Болезни конечностей у крупного рогатого скота составляют от 14,1 до 26,6% от всех хирургических заболеваний. В доступной литературе вопросы этиологии, патогенеза и лечения заболеваний в области пальцев у коров освещены недостаточно, а ветеринарная практика не всегда располагает методы лечения коров. Нашими исследованиями установлено, что в хозяйствах которые обслуговуться Хотиивською ДЛВМ Семеновского района Черниговской области гнойно - некротические процессы встречаются в 5,13% от общего количества поголовья и 33,32% среди выявленных хирургически больных. Развитие гнойно - некротических процессов у коров сопровождается снижением количества эритроцитов на 3,2%, ростом количества лейкоцитов в 2,13 раза и снижением концентрации гемоглобина на 5,19%. Применение различных схем лечения способствовало выздоровлению больных животных и восстановлению количества эритроцитов, содержания гемоглобина и уменьшению количества лейкоцитов до показателя интактных животных. Полное клиническое выздоровление наступало в первой группе на 16 - восемнадцатый день, во второй на 20 - двадцать второй.