Вивчення гельмінтозів органів травлення у жуйних

Abstract

Результати дослідження у наведеній статті підтверджують факт, що домінуюче положення серед гельмінтозів органів травлення у жуйних займають стронгілятози шлунково-кишкового тракту. На даний час епізоотична ситуація у фермерських господарствах Чернігівської області ускладнилася появою та досить швидким розповсюдженням інвазії шлунково-кишкового тракту. Рівень захворюваності тварин взаємопов’язаний із загальною кількістю поголів’я, стаціонарністю біотопів, а клінічний прояв з біологічними властивостями збудника. Стронгілятози шлунково-кишкового тракту – це полігельмінтозна інвазія, при якій кожен вид заселяє певну ділянку шлунково-кишкового тракту: вони закріплюються починаючи із сичуга, протягом тонкого і товстого відділів кишковика. Відсутність тривалого часу ефективних антгельмінтних засобів сприяла поширенню мікстінвазій серед жуйних тварин, які в короткий термін зумовили формування численних осередків гельмінтоценозу в регіоні. Вивчення патогенного впливу стронгілят на організм господарів, зокрема з’ясування гематологічного статусу інвазованих і дегельмінтизованих тварин та деяких показників природної резистентності організму, надає можливість проводити економічно- обґрунтовану систему лікувально-профілактичних заходів у боротьбі з стронгілятозами жуйних тварин. Результаты исследования в этой статье подтверждают факт, что доминирующее положение среди гельминтозов органов пищеварения у жвачных занимают стронгилятозы желудочно-кишечного тракта. В настоящее время эпизоотическая ситуация в фермерских хозяйствах Черниговской области осложнилась появлением и достаточно быстрым распространением инвазии желудочно-кишечного тракта. Уровень заболеваемости животных взаимосвязан с общим количеством поголовья, стационарностью биотопов, а клиническое проявление с биологическими свойствами возбудителя. Стронгилятозы желудочно-кишечного тракта – это полигельминтозна инвазия, при которой каждый вид населяет определенный участок желудочно-кишечного тракта: они закрепляются, начиная с сычуга, тонкого и толстого отделов кишечника. Отсутствие длительного времени эффективных антгельминтных средств привело к распространению микстинвазий среди жвачных животных. Это привело к формированию многочисленных очагов гельминтоценозу в регионе. Изучение патогенного влияния стронгилят на организм хозяев, в частности, выяснения гематологического статуса инвазированных и дегельминтизованих животных, а так же некоторых показателей естественной резистентности организма, позволяет проводить экономическо- обоснованную систему лечебно-профилактических мероприятий в борьбе с стронгилятозами жвачных животных.