The development of the Ukrainian legal system in the context of information society : the use of the UNESCO legal mechanisms

Abstract

The introduction of the UNESCO’s idea of the concept of the knowledge-based society through the mechanism of the international cooperation between Ukraine and UNESCO on the legal support for the information society development in Ukraine is suggested. It is emphasized that the formation of knowledge societies requires the effective legal regulation of the social relations under the new conditions, the adaptation of the national legal systems to the priority provisions contained in the international documents on the development of the global information society. Therefore, this work places a particular focus on the need to ensure the interaction between the national legal system and international “soft law”. It has been found that the concept of international “soft law” encompasses, firstly, the provisions of the acts of interstate organisations, which are passed on the main (external) issues of their activities (recommendations, declarations, rules, principles, etc.); secondly, the provisions of the acts of international conferences. It has been proved that it is expedient to consider the said concept in the law-making activity of Ukraine. At the same time the role of information law in the process of improving the national legal system is identified as well. It has been proved that the significance and scope of the international component of information law has an upward trajectory in the context of the development of knowledge societies. The feasibility of accounting for the characteristics and problems of international information law during the study of the international component of the sphere of legal support for the information society development in Ukraine is justified. The hypothesis regarding the elements of the specified component is proposed and tested. The following elements are thoroughly investigated: the international legal instruments of UNESCO, the legally binding provisions; the UNESCO’s non-binding international instruments; the non-binding instruments of the international conferences under the auspices of UNESCO. It has been proved that the international constituent of the specified sphere means for Ukraine “a source” of improving the national component, where both legal and material sources of law are the parts of such “source”. Пропонується впровадження ідеї ЮНЕСКО щодо концепції суспільств, заснованих на знанні, за допомогою механізму міжнародного співробітництва України з ЮНЕСКО щодо правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні. Підкреслюється, що формування суспільств знань потребує ефективного правового регулювання суспільних відносин в нових умовах сьогодення, адаптації національних систем права до пріоритетних положень, що містяться у міжнародних документах з питань розвитку глобального інформаційного суспільства. У зв’язку з цим у роботі акцентовано увагу на необхідності забезпечення взаємодії національної системи права з міжнародним «м’яким правом». З’ясовано, що концепція міжнародного «м’якого права» охоплює, по перше, норми актів міждержавних організацій, які приймаються за основними (зовнішніми) питаннями їх діяльності (рекомендації, декларації, правила, принципи та ін.); по-друге, норми актів міжнародних конференцій. Обґрунтовано, що під час законотворчої діяльності в Україні доцільно враховувати зазначену концепцію. Водночас у роботі визначено роль інформаційного права у процесах удосконалення національної системи права. Обґрунтовано, що в умовах розбудови суспільств знання значення та обсяг міжнародної складової інформаційного права має тенденцію до посилення. Доведено доцільність врахування особливостей та проблем міжнародного інформаційного права під час дослідження міжнародної складової сфери правового забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні. Висунуто та перевірено гіпотезу щодо елементів зазначеної складової. Всебічно досліджено наступні елементи: міжнародно-правові акти ЮНЕСКО, норми яких мають обов’язкову юридичну силу; рекомендаційні міжнародні акти ЮНЕСКО; рекомендаційні акти міжнародних конференцій під егідою ЮНЕСКО.Обґрунтовано, що міжнародна складова зазначеної сфери є для України «джерелом» для удосконалення національної складової, причому частинами такого «джерела» постають як юридичні джерела права, так і матеріальні.