Продуктивность озимой пшеницы при внесении азотных удобрений и гумата калия в условиях Северо-восточной Лесостепи Украины

Abstract

Целью работы было оценить влияние удобрений на продуктивность озимой пшеницы и экономическую эффективность ее выращивания. Исследования проведены на протяжении 2012–2017 гг. в условиях Института сельского хозяйства Северо-востока НААНУ, экспериментальные поля которого находятся в с. Сад Сумского района Сумской области Украины Севооборот четырехпольный, чередование культур следующее: соя – озимая пшеница-кукуруза на зерно-ячмень Схема опыта имела 5 вариантов: 1. Без удобрений (контроль). 2. Компенсационный азот на количество органических остатков сои – N30. 3. Компенсационный азот N30 + гумат калия 0,5 л/га в подкормку. 4. Компенсационный азот N30+ N65. 5. Компенсационный азот N30 + гумат калия (0,5 л/га) + N65. Органические остатки – это остатки предшественника, сои. Компенсационный азот рассчитывался из расчета 30 кг азота в действующем веществе (3 т пожнивных остатков сои) и использовалась аммиачная селитра по соломе N30 и в подкормку в фазу кущения N35, КАС в дозе N30 в фазе выхода в трубку. Гумат калия вносился вместе с дерозалом в 3 варианте, в 5 варианте вместе с дерозалом и карбамидом в баковой смеси. Фосфорные и калийные удобрения непосредственно под озимую пшеницу не вносили, они были внесены в запас под кукурузу. Способ закладки опытов систематический, кратность повторений – 3, посевная площадь – 100 м2, учетная – 50 м2. Почва на опытном участке – чернозем типичный крупнопылевато-среднесуглинистый на лессовидных суглинках. Проведенная статистическая обработка показала, что именно удобрение больше влияло на уровень урожайности, чем влияние погодных условий, доля влияния первого фактора А (удобрение) было 60 %, второго – В (годы исследований) – 14 %, взаимодействия факторов А и В – 26 %. Внесение азотных удобрений отдельно и совместно с гуматом калия существенно повышало урожайность относительно контроля, но влияние климатических условий в годы исследования несколько нивелировало это влияние. В целом, использование органо-минеральной системы удобрения приводит к увеличению уровня урожайности зерна озимой пшеницы, в третьем варианте внесение гумата калия дало наибольшую прибавку, но при дополнительном внесении азота в подкормку ожидаемого повышения урожайности не было получено. В итоге при расчете экономического эффекта использования гуматов и азотных удобрений на фоне органических остатков сои установлено в 3 варианте наивысший уровень рентабельности. Наименьший уровень получен на варианте с внесением только компенсационного азота по органическим остаткам. Метою роботи було оцінити вплив добрив на продуктивність озимої пшениці та економічну ефективність її вирощування. Дослідження проведені протягом 2012-2017 рр. в умовах Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ, експериментальні поля якого знаходяться в с. Сад Сумського району Сумської області України. Сівозміна чотирьохпільна, чергування культур наступне: соя - озима пшениця-кукурудза на зерно-ячмінь. Схема досліду мала 5 варіантів: 1. Без добрив (контроль). 2. Компенсаційний азот на кількість органічних залишків сої - N30. 3. Компенсаційний азот N30 + гумат калію 0,5 л / га в підживлення. 4. Компенсаційний азот N30 + N65. 5. Компенсаційний азот N30 + гумат калію (0,5 л / га) + N65. Органічні залишки - це залишки попередника, сої. Компенсаційний азот розраховувався з розрахунку 30 кг азоту в діючій речовині (3 т пожнивних залишків сої) і використовувалася аміачна селітра по соломі N30 і в підживлення в фазу кущіння N35, КАС в дозі N30 у фазі виходу в трубку. Гумат калію вносився разом з дерозалом в 3 варіанті, в 5 варіанті разом з дерозалом і карбамідом в баковій суміші. Фосфорні і калійні добрива безпосередньо під озиму пшеницю не вносили, вони були внесені в запас під кукурудзу. Спосіб закладки дослідів систематичний, кратність повторень - 3, посівна площа - 100 м2, облікова - 50 м2. Грунт на дослідній ділянці - чорнозем типовий крупно пилуватий середньосуглинистий на лесовидних суглинках. Проведена статистична обробка показала, що саме добриво більше впливало на рівень врожайності, ніж погодні умови, частка впливу першого фактора А (добриво) було 60 %, другого - В (роки досліджень) – 14 %, взаємодії факторів А і В – 26 %. Внесення азотних добрив окремо і сумісно з гуматом калію істотно підвищувало врожайність щодо контролю, але вплив кліматичних умов в роки дослідження дещо нівелював цей вплив. В цілому, використання органо-мінеральної системи удобрення призводить до збільшення рівня врожайності зерна озимої пшениці, в третьому варіанті внесення гумату калію дало найбільшу прибавку, але при додатковому внесенні азоту в підживлення очікуваного підвищення врожайності не було отримано. В результаті при розрахунку економічного ефекту використання гуматів і азотних добрив на фоні органічних залишків сої встановлено в 3 варіанті найвищий рівень рентабельності. Найменший рівень отримано на варіанті з внесенням тільки компенсаційного азоту по органічним залишкам.