Обґрунтування соціально-економічних напрямів розвитку сільських територій в системі публічного управління

Abstract

У статті сформовано напрями соціально-економічного розвитку сільських територій як одного із ключових аспектів формування стратегії розвитку територій громади в умовах діючих децентралізаційних змін. Обґрунтовано важливість реалізації низки проектів, які формують певний стратегічний напрям та забезпечують досягнення ключових індикаторів розвитку сільських територій. Визначено, що сучасні децентралізаційні зміни дають можливість об’єднаним територіальним громадам реалізувати стратегічні напрямі розвитку, в тому числі і шляхом фінансування пріоритетних напрямів за рахунок коштів державного бюджету. Встановлено, що складність системи управління розвитком сільських територій обумовлена багатоаспектністю та різновекторністю активних складових, саме тому принциповим питанням є визначення стратегічних орієнтирів розвитку з обґрунтуванням конкретних результативних показників щодо нарощення доданої вартості, енергоефективності, інфраструктурної розбудови, дотримання екологічності виробництва тощо. Наявність низки структурних елементів механізму розвитку сільських територій потребує інтегрованості заходів, для забезпечення ефективності функціонування, до складу яких доцільно включити: управлінські, економічні, організаційні. В статье сформированы направления социально-экономического развития сельских территорий в качестве ключевых аспектов, которые влияют на формирование стратегии развития территорий общины, в условиях действующих децентрализационных изменений. Обосновано важность реализации ряда проектов, которые формируют определенное стратегическое направление и обеспечивают достижение ключевых индикаторов развития сельских территорий. Определено, что современные децентрализационные изменения дают возможность объединенным территориальным общинам реализовать стратегические направления развития, в том числе и путем финансирования приоритетных направлений за счет средств государственного бюджета. Установлено, что сложность системы управления развитием сельских территорий обусловлена многоаспектностью и разновекторностью активных составляющих, поэтому принципиальным вопросом является определение стратегических ориентиров развития с обоснованием конкретных результативных показателей по наращиванию добавленной стоимости, энергоэффективности, развитию инфраструктуры, соблюдения экологичности производства и т.д. Наличие ряда структурных элементов, которые формируют механизм развития сельских территорий, требует интегрированности мер для обеспечения эффективности функционирования, в состав которых целесообразно включить: управленческие, экономические, организационные.