Естетична функція діалектизмів та розмовно-просторічних елементів у мові художніх текстів Валерія Шевчука

Abstract

Стаття презентує мовну особистість одного з найвизначніших майстрів слова, яскравого представника інтелектуально-філософської, психологічної прози сучасної української літератури. Мовотворчість письменника демонструє невичерпні виражальні можливості рідної мови, її безмежне лексичне багатство. На фоні нейтральної загальновживаної лексики художніх творів помітною і цікавою є книжна, старокнижна лексика, зокрема архаїзми, біблеїзми, латинізми, присутність яких оприявнює історичний контекст оповіді і надає їй піднесеної тональності. Ми зосереджуємо нашу увагу на виражальних можливостях діалектизмів та розмовно-просторічних елементів, які в мові творів В. Шевчука є, на нашу думку, доречними і стилістично вмотивованими Діалектизми та розмовно-просторічні елементи виконують особливу характерологічну функцію, розкриваючи внутрішній світ героїв. Вони мають значний експресивний потенціал, що нам вдалося встановити в процесі дослідження мовної тканини художніх текстів письменника В. Шевчука. Статья представляет языковую личность одного из самых талантливых мастеров слова, яркого представителя интеллектуально-философской, психологической прозы современной украинской литературы. Языкотворчество писателя демонстрирует неисчерпаемые выразительные возможности родного языка, его безграничное лексическое богатство. На фоне нейтральной общеупотребительной лексики художественных произведений заметной и интересной является книжная, старокнижная лексика, в частности архаизмы, библеизмы, латинизмы, присутствие которых наглядно представляет исторический контекст повествования и придает ему возвышенной тональности. Мы концентрируем наше внимание на выразительных возможностях диалектизмов и разговорно-просторечных элементов, которые в языке произведений В. Шевчука является, на наш взгляд, уместными и стилистически мотивированными Диалектизмы и разговорно-просторечные элементы выполняют особую характерологическую функцию, раскрывая внутренний мир героев. Они имеют значительный экспрессивный потенциал, что нам удалось установить в ходе исследования языковой ткани художественных текстов писателя В. Шевчука.