Зміщення акцентів у математичній підготовці сучасних фахівців аграрної галузі у площину формування їх дослідницької компетентності

Abstract

Актуальність проблеми. Сформовані у процесі вивчення математичних дисциплін знання, уміння, навички, набутий початковий дослідницький досвід у математичній площині трансформуються в дослідницьку компетентність – підґрунтя ефективної професійної реалізації сучасного аграрія. Водночас у вітчизняній педагогіці бракує досліджень, присвячених проблемі формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін. Мета дослідження – розкриття шляхів формування дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін Методи дослідження. Теоретичні: аналіз, систематизація й узагальнення педагогічних та психологічних досліджень, законодавчих і нормативних документів; ідеалізація і моделювання для розробки моделі формування дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін; емпіричні: педагогічне спостереження за освітнім процесом, анкетування. Результати дослідження. Модель формування дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів з аграрних наук у процесі вивчення математичних дисциплін має ґрунтуватися на системному, професійно-особистісному, діяльнісному, інтегративному, компетентнісному методологічних підходах. Для ефективного формування дослідницької компетентності бакалаврів з аграрних наук в процесі вивчення математичних дисциплін доцільними є такі форми, як тематична, проблемна лекції, лекція з помилками, лекція-конференція, лекція-бесіда, бінарна лекція, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальні завдання, квести, екскурсії, а також такі методи, як репродуктивний, проблемний, метод проектів, частково-пошуковий, пошуковий, метод математичного моделювання, метод конкретних ситуацій. Серед дієвих засобів навчання обґрунтовано використання професійно-спрямованих завдань. Актуальность проблемы. Сформированные в процессе изучения математических дисциплин знания, умения, навыки, приобретенный начальный исследовательский опыт в математической плоскости трансформируются в исследовательскую компетентность - основу эффективной профессиональной реализации современного агрария. В то же время в отечественной педагогике не хватает исследований, посвященных проблеме формирования исследовательской компетентности будущих бакалавров аграрных наук в процессе изучения математических дисциплин. Цель исследования - раскрытие путей формирования исследовательской компетентности бакалавров аграрных наук в процессе изучения математических дисциплин Методы исследования. Теоретические: анализ, систематизация и обобщение педагогических и психологических исследований, законодательных и нормативных документов; идеализация и моделирование для разработки модели формирования исследовательской компетентности бакалавров аграрных наук в процессе изучения математических дисциплин; эмпирические: педагогическое наблюдение за образовательным процессом, анкетирование. Результаты исследования. Модель формирования исследовательской компетентности будущих бакалавров аграрных наук в процессе изучения математических дисциплин должна основываться на системном, профессионально-личностном, деятельностном, интегративном, компетентностном методологических подходах. Для эффективного формирования исследовательской компетентности бакалавров аграрных наук в процессе изучения математических дисциплин целесообразными являются такие формы, как тематическая, проблемная лекции, лекция с ошибками, лекция-конференция, лекция-беседа, бинарная лекция, практические занятия, самостоятельная работа, индивидуальные задания, квесты, экскурсии, а также такие методы, как репродуктивный, проблемный, метод проектов, частично-поисковый, поисковый, метод математического моделирования, метод конкретных ситуаций. Среди действенных средств обучения обосновано использование профессионально-направленных задач.