Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9223
Назва: Тренд інституціональної теорії розвитку землеустрою та землевпорядкування
Інші назви: Тренд институциональной теории развития землеустройства и землеустройства
The trend of institutional theory of land management and land management
Автори: Третяк, А. М.
Третяк, В. М.
Прядка, Т. М.
Капінос, Н. О.
Третяк, А. Н.
Третяк, В. Н.
Прядка, Т. Н.
Капинос, Н. А.
Tretiak, A. N.
Tretiak, V. N.
Priadka, T. N.
Kapinos, N. O.
Ключові слова: інституціональна теорія
землеустрій
землевпорядна діяльність
институциональная теория
землеустройство
землеустроительная деятельность
institutional theory
land management
land management activities
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Тренд інституціональної теорії розвитку землеустрою та землевпорядкування [Електронний ресурс] / А. М. Третяк, В. М. Третяк, Т. М. Прядка, Н. О. Капінос // Землеустрій, кадастр та моніторинг земель : науково-виробничий журнал. - 2021. - №1. - С. 20-32
Короткий огляд (реферат): Землевпорядна спеціалізація земельних відносин та системи земле користування значно посилила роль і місце землевпорядної діяльності у розвитку економіки країни і її територій. Проте теорія розвитку землеустрою та землевпо рядкування не встигає за запитами практики. Обмежено декларуються функції, предмет і об’єкти землеустрою та землевпорядкування. Томуметою дослідження визначено обґрунтування сучасного розвитку землеустрою та землевпорядкуван ня в Україні на засадах новітньої інституціонально-поведінкової економічної теорії. Обґрунтовано, що землевпорядна діяльність (землевпорядкування) є соціально-еко номічною інституцією, що забезпечує довіру, порозуміння і керованість в соціаль но-економічному просторі, через професійну обробку, подачу і інтерпретацію для користувачів земельної інформації про факти і процеси життєдіяльності органі зацій (інститутів). У вузькому сприйнятті землевпорядкування – це Інституція трансформації з допомогою специфічних методів, правил (формальна її складова) і професійних навиків і суджень (неформальна складова інституції) фактів земле господарювання на мову цифр для порозуміння і керованості усіх суб’єктів соціаль но-економічного простору. В широкому сенсі землевпорядна діяльність як Інститу ція формує певне обличчя землеволодінь і землекористувань, державних земельних установ, громадських та інших організацій (Інститутів), що організовують та здійснюють управління використанням і охороною земель та інших природних ре сурсів й забезпечують важливе інформаційне наповнення місцевих, регіональних, національних і глобальних соціально-економічних просторів. Інституція землевпо рядкування перш за все характеризується станом неформальної складової, її здат ністю через «організації-інститути» (в першу чергу об’єднання професійних зем левпорядників) впливати на прийняття і дотримання «правил гри». Впливати на ефективне представлення управлінської та господарської діяльності пов’язаною із землею в суспільстві. Цей приріст теоретичних уявлень відкриває нові шляхи роз витку землевпорядкування, а відповідно і заходів земельної реформи. Його наукова і нормативно-правова складові («правила гри») все в більшій мірі базуються на ідеях, впливі професійного середовища, щомає стати все більшорганізаційно об’єднаним. З іншого боку, інституціональна теорія землевпорядкування відкриває можливість та обґрунтовує потребу застосування в земельній політиці державних регулятор них органів, наукових шкіл, професійних об’єднань землевпорядників, ідеології «зем левпорядного інжинірингу» та «землевпорядного імперіалізму». Землеустроительная специализация земельных отношений и системы земле пользования значительно усилила роль и место землеустроительной деятельности в развитии экономики страны и ее территорий. Однако теория развития землеустройства и землевпо рядкування не успевает за запросами практики. Ограничено декларируются функции, предмет и объекты землеустройства и землеустройства. Тому метою исследования определены обоснования современного развития землеустройства и землевпорядкуван ния в Украине на основе новейшей институционально-поведенческой экономической теории. Обосновано, что землеустроительная деятельность (землеустройство) является социально-эко номической институтом, обеспечивающим доверие, взаимопонимание и управляемость в социаль но-экономическом, из-за профессиональной обработку, подачу и интерпретацию для пользователей земельного информации о фактах и процессах жизнедеятельности органе за этой (институтов) . В узком восприятии землеустройства - это Учреждение трансформации с помощью специфических методов, правил (формальная ее составляющая) и профессиональных навыков и суждений (неформальная составляющая институты) фактов земле хозяйствования на язык цифр для понимания и управляемости всех субъектов социаль но-экономического пространства. В широком смысле землеустроительная деятельность как Институ ция формирует определенное лицо землевладений и землепользовании, государственных земельных учреждений, общественных и других организаций (институтов), которые организуют и осуществляют управление использованием и охраной земель и других природных ре сурсов и обеспечивают важное информационное наполнение местных, региональных, национальных и глобальных социально-экономических пространств. Организация землевпо рядкування прежде всего характеризуется состоянием неформальной составляющей, ее спо ностью за «организации-институты» (в первую очередь объединение профессиональных зем левпорядникив) влиять на принятие и соблюдение «правил игры». Влиять на эффективное представление управленческой и хозяйственной деятельности связанной с землей в обществе. Этот прирост теоретических представлений открывает новые пути раз вития землеустройства, а соответственно и мероприятий земельной реформы. Его научная и нормативно-правовая составляющие ( «правила игры») все в большей степени базируются на идеях, влиянии профессиональной среды, что имеет стать все бильшорганизацийно объединенным. С другой стороны, институциональная теория землеустройства открывает возможность и обосновывает необходимость применения в земельной политике государственных регулятор них органов, научных школ, профессиональных объединений землеустроителей, идеологии «зем левпорядного инжиниринга» и «землеустроительного империализма». Землеустроительная специализация земельных отношений и системы землепользования значительно усилила роль и место землеустроительной деятельности в развитии экономики страны и ее территорий. Однако теория развития землеустройства и землеупорядочения не успевает за запросами практики. Ограничено декларируются функции, предмет и объекты землеустройства и землеупорядочения. Поэтому целью исследования определены обоснования современного развития землеустройства и землеупорядочения в Украине на основе новейшей институционально-поведенческой экономической теории. Обосновано, что землеустроительная деятельность (землеупорядочение) является социально-экономической институцией, обеспечивающей доверие, взаимопонимание и управляемость в социально-экономи ческом просторе, из-за профессиональной обработке, подаче и интерпретации для пользователей земельной информации о фактах и процессах жизнедеятельности (институций). В узком восприятии землеупорядочения - это институция трансформации с помощью специфических методов, правил (формальная ее составляющая) и профессиональных навыков и суждений (неформальная составляющая институты) фактов землехозяйствования на язык цифр для понимания и управляемости всех субъектов социально-экономического пространства. В широком смысле землеустроительная деятельность как институция формирует определенное лицо землевладений и землепользований, государственных земельных учреждений, общественных и других организаций (институтов), которые организуют и осуществляют управление использованием и охраной земель и других природных ресурсов и обеспечивают важное информационное наполнение местных, региональных, национальных и глобальных социально-экономических пространств. Организация землеупорядочения прежде всего характеризуется состоянием неформальной составляющей, ее способностью через «организации-институты» (в первую очередь объединение профессиональных землеустроителей) влиять на принятие и соблюдение «правил игры». Влиять на эффективное представление управленческой и хозяйственной деятельности связанной с землей в обществе. Этот прирост теоретических представлений открывает новые пути развития землеупорядочения, а соответственно и мероприятий земельной реформы. Его научная и нормативно-правовая составляющие («правила игры») все в большей степени базируются на идеях, влиянии профессиональной среды, которая должна стать все более организационным С другой стороны, институциональная теория землеупорядочения открывает возможность и обосновывает необходимость применения в земельной политике государственных регуляторных органов, научных школ, профессиональных объединений землеустроителей, идеологии «землеустроительного инжиниринга» и «землеустроительного империализма».
Опис: Land management specialization of land relations and land use system has significantly strengthened the role and place of land management activities in the development of the economy of the country and its territories. However, the theory of land management and land management does not keep up with the demands of practice. The functions, subject and objects of land management and land management are declared to a limited extent. Therefore, the purpose of the study is to substantiate the current development of land management and land management in Ukraine on the basis of the latest institutional and behavioral economic theory. It is substantiated that land management activity (land management) is a socio-economic institution that provides trust, understanding and control in the socio-economic space, through professional processing, submission and interpretation for users of land information about the facts and processes of life of organizations (institutions) . In the narrow perception of land management is the Institution of transformation using specific methods, rules (its formal component) and professional skills and judgments (informal component of the institution) of land management facts in the language of numbers for understanding and control of all socio-economic space. In a broad sense, land management as an institution forms a certain face of land tenure and land use, state land institutions, public and other organizations (institutes) that organize and manage the use and protection of land and other natural resources and provide important information content of local, regional, national and global socio-economic spaces. The institution of land management is primarily characterized by the state of the informal component, its ability to influence the adoption and observance of the "rules of the game" through "organizations-institutions" (primarily associations of professional land managers). Influence the effective representation of management and economic activities related to land in society. This increase in theoretical ideas opens up new ways of developing land management and, consequently, land reform measures. Its scientific and legal components ("rules of the game") are increasingly based on ideas, the influence of the professional environment, which should become more and more organized. On the other hand, the institutional theory of land management opens the possibility and substantiates the need to use in land policy state regulatory bodies, scientific schools, professional associations of land managers, the ideology of "land engineering" and "land imperialism".
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9223
Розташовується у зібраннях:Статті, тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Тренд інституційної теорії.pdf1,11 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.