Динаміка вегетативної та генеративної сфери популяцій звіробою звичайного

Abstract

У статті наведено результати досліджень динаміки росту, формоутворення та репродукції шести типових модельних популяцій звіробою звичайного – Hypericum perforatum L. у різних типах рослинних угруповань, розташованих в долині р. Псел (Сумська область), а також оцінка їх стійкості за умов сінокосінь та випасання великої рогатої худоби (ВРХ). Встановлено, що популяційна щільність H. perforatum становила від 3 до 12, але іноді 20–30 особин/м2, максимальною була за умов випадкових сінокосінь. Висота генеративних особин також помітно відрізнялась, варіюючи від 35 до 76 см. Середня маса надземної частини змінювалась від 2,75 г до 10,1 г. Мінімальні показники вегетативної сфери були відзначені у популяціях, що зростали у складі фітоценозів із сінокісним та пасовищним навантаженнями, а також в агрофітоценозах. Максимальні – в популяціях рослинних угруповань, що взагалі, або майже не підлягали антропогенним впливам. Вище наведені параметри, що характеризують вегетативну сферу рослин, відрізнялись мінливістю – їх значення залежали від еколого-ценотичних та антропогенних умов. Так, розмір фотосинтетичного зусилля (LWR, %) особин досліджуваних популяцій був різним. Найбільшим цей показник виявився у популяціях, що знаходились в умовах сінокосінь та без антропогенного впливу, а найменшим – в агрофітоценозі та за умов систематичного випасання. В цілому, відмічено, що оптимальні значення показників вегетативної сфери H. perforatum спостерігались за умов помірного або нерегулярного антропогенного впливу. Параметри генеративної сфери особин H. perforatum характеризувались більш суттєвими змінами. Максимальні та мінімальні параметри вегетативних структур різнились між собою приблизно в 2,1 рази, а генеративних – у 4,6 разів. Між популяціями H. perforatum простежувались статистично достовірні розходження за числом, масою генеративних органів та репродуктивним зусиллям рослин у цілому. Також в результаті досліджень встановлено статистично значущу кореляцію між висотою рослин та продук тивністю надземної сухої фітомаси. В період цвітіння коефіцієнт кореляції складав + 0,84. Це дало можливість прогнозувати сировинну продуктивність рослин за середньою висотою пагонів. За умов досліджуваного регіону – долини р. Псел в межах Сумської області, прогноз сировинної продуктивності (HRM – Herbal Raw Materials, г) за висотою рослин (h, см) із достовірністю 95 % може розраховуватись за рівнянням: HRM = 0,167h – 3,28.