Розвиток емоційного інтелекту майбутніх юристів

Abstract

Досліджено розвиток емоційного інтелекту майбутніх юристів. Встановлено, що емоційний інтелект є предметом наукового пізнання сучасних вітчизняних та зарубіжних досліджень. На теоретичному рівні обґрунтовано психологічні особливості формування емоційного інтелекту майбутніх юристів, встановлено умови стійкого емоційного формування інтелекту, науково визначено модель процесу формування емоційного інтелекту, зазначені критерії його формування в майбутній професії юристів. Розглядаються емоційно-вольові процеси, які суттєво мають вплив на ефективну трудову діяльність майбутнього юриста. Професійна свідомість відіграє одну із головних ролей в оцінці професійно-правової, правозастосовної та правозахисної діяльності юриста. Обґрунтовується емоційний інтелект як складова готовності особи до професійної юридичної діяльності: визначаються різноманітні підходи до встановлення сутності професійної діяльності, місця в ній емоційного інтелекту; розглядаються умови забезпечення психологічної підготовки студентів до виконання професійних обов’язків: адаптація, поведінкові та емоційні реакції; закономірні зв’язки, психологічні ознаки праці. Аналізуються поняття та сутність феномену «емоційна компетентність» як складової професійного становлення фахівців соціономічних професій. Обґрунтовано підходи вчених до інтерпретації поняття «професійне становлення» та його місце в розвитку емоційної компетентності. Обґрунтовано необхідність та можливості формування емоційної компетентності майбутнього юриста протягом студентського періоду. У розвитку наукових досліджень про емоційний інтелект можна простежити за взаємодією різних галузей (зокрема, педагогіка, психологія особистості, емоцій, інтелекту), до інтеграції різних наукових підходів та методів дослідження. На основі аналізу наукових джерел з даної проблеми і власних результатів емпіричного дослідження визначено емоційний інтелект, як цілісну властивість особистості, що відображає когнітивні здібності розуміння людиною емоцій та управління ними через когнітивну обробку емоційної інформації та забезпечує психологічне благополуччя особистості та успіх соціальної взаємодії.