Оцінка рівня впливу економічної свободи на механізми державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України

Abstract

В статті висвітлено результати поглибленого аналізу рівня впливу економічної свободи на механізми державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України шляхом дворівневої оцінки вісімнадцяти кореляційно-регресійних залежностей субіндексів IEF на формування валової доданої вартості національної економіки та аграрного сектору. Розрахунками підтверджено, що процеси, котрі відбуваються в сфері захисту прав власності виступають в якості фактору-стимулятора нарощення обсягів валової доданої вартості. Встановлено наявність слабкого позитивного зв’язку субіндексів податкового навантаження та бюджетних витрат на результуючі показники: GVANE та GVAAS, що свідчить про відсутність їх впливу. В розрізі пояснюючих факторів індексу трудових відносин та індексу регулювання цін на результуючі показники (GVANE та GVAAS) зв'язку не встановлено. Підтверджено помірний позитивний зв’язок між результуючими показниками GVANE та GVAAS та індексом фінансової свободи. Визначено наявність слабкого зв’язку індексу свободи торгівлі та індексу інвестиційного клімату на формування валової доданої вартості національної економіки та аграрного сектору, зокрема. Емпірично підтверджено, що всі досліджувані фактори є стимуляторами щодо формування GVANE та GVAAS, найбільш важливим з яких є Індекс свободи бізнесу. Підтверджено свівставність значень показників моделі вищого рівня (національна економіка) та моделі підпорядкування (аграрний сектор), що вказує на прямий вплив інструментів державного регулювання економіки на результативність функціонування аграрного сектору. Обґрунтовано важливість досягнення балансу між методами прямого та непрямого впливу механізмів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору, для створення сприятливих умов ведення бізнесу та розширення економічної свободи. Підтверджений сильний позитивний зв’язок між Індексом свободи бізнесу та макроекономічним показником функціонування галузі, визначає доцільність його використання в якості індикатору оцінки економічного складника результативності механізмів державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору.