Дистанційні технології в організації асинхронного навчання студентів : виклики, проблеми, рішення

Abstract

Нові комп’ютерні технології, що стали причиною інформаційної революції в освіті у другій половині XX століття, дали поштовх бурхливому розвитку методів дистанційного навчання та формуванню концепції відкритої освіти. Дистанційне навчання на рубежі другого та третього тисячоліть стало глобальним явищем та суттєво змінило структуру систем освіти у багатьох країнах світу. В умовах інформаційного суспільства, під час лавиноподібного зростання об’єму знань накопичених людством, підвищується інтенсивність оновлення теоретичних положень, практичних відомостей, експериментальних результатів, необхідних для використання у різних сферах людської діяльності. Стає актуальною об'єктивна необхідність розвитку та вдосконалення механізмів трансляції знань, що забезпечують можливість безперервного навчання великої кількості людей протягом усього життя відповідно до потреб особистості та суспільства. Проблема впровадження дистанційних технологій у навчальний процес набула особливо широкого розвитку під час пандемії коронавірусної інфекції. Але, саме асинхронне дистанційне навчання стало особливо актуальним із початком бойових дій на території України, які призвели до обмеження здобувачів освіті в доступі до мережі Інтернет в результаті пошкодження телекомунікаційних мереж, відсутністю електропостачання, масовою міграцією біженців, руйнування закладів освіти, залучення здобувачів освіти до лав територіальної оборони тощо. Виникла необхідність організації навчального процесу та представлення навчальних матеріалів, проведення контрольних заходів із врахуванням всіх обставин сьогодення. Так, в Сумському державному університеті, за підтримки платформи дистанційного навчання МІХ, організовано дистанційне навчання студентів фізико-технічних спеціальностей в синхронному та асинхронному дистанційному форматі. В роботі висвітлені особливості надання освітніх послуг здобувачам освіти із обмеженим доступом до навчальних матеріалів (робота в асинхронному форматі). В статті акцентовано увагу саме на питаннях організації навчання, які враховують роботу студента та викладача в асинхронному форматі. Надані пояснення деяким особливим моментам організації такого навчання. Зроблений аналіз переваг та недоліків вибраної форми роботи. В статті висвітлені подальші напрямки роботи по вдосконаленню та оптимізації відповідних навчальних матеріалів та форм їх представлення для подовження навчання в складних умовах сьогодення.