Розвиток інтелектуального капіталу як основа комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності в контексті управління змінами та проектами

Abstract

У статті досліджуються концептуальні питання формування і розвитку інтелектуального капіталу. Зокрема, зазначено, що «інтелектуальний капітал» слід відокремлювати від спорідненого за звучанням та змістом такого терміну як «інтелектуальна власність» зважаючи на те, що інтелектуальна власність є юридичною категорією, а поняття «інтелектуальний капітал» є значно ширшим так як використовується при описі досліджуваних процесів та відносин у бізнесі, економіці, соціумі та політиці. Окреслено напрями наукової роботи українських та зарубіжних вчених, які займались вивченням теоретичних аспектів інтелектуального капіталу та його структури. Встановлено, що основою інтелектуального капіталу є людський капітал, який тісно пов’язаний з накопиченням і використанням інтелектуального потенціалу працівників, їх творчого та інноваційного характеру. Розкрито сутність поняття «інтелектуальний капітал» як знання, вміння та досвід працівників, які мають безпосередній вплив на розвиток організації та забезпечують її економічну стабільність та конкурентоспроможність як окремих компаній, так і економіки держави вцілому. Визначено, що структура інтелектуального капіталу включає такі елементи: людський капітал, структурний капітал та споживчий капітал. Здійснюється акцент на людському капіталі, встановлено, що на сучасному етапі негативно впливає на рівень його розвитку плинність кадрів, зростання безробіття, високий рівень міграції кваліфікованих кадрів. Наведено статистичні дані щодо створення та комерціалізації науково-технічної продукції для підприємств аграрного сектору. В статті доводиться, що для забезпечення економічного ефекту суб’єктам господарювання важливо фокусуватись на розвитку працівників, необхідно всебічно стимулювати ініціативних співробітників, створити на підприємствах ефективну систему винагороди та впровадження кращих інноваційних ідей. Доцільно налагоджувати процеси обміну знаннями між працівниками, розвивати корпоративну культуру, а менеджерам підприємств слід вчасно адаптуватись до змін зовнішнього середовища.