Вплив системи удобрення на продуктивність сортів гречки різного морфотипу в умовах Північно-Східного Лісостепу України

Abstract

Мета. В умовах зони нестійкого зволоження Північно-Східного Лісостепу України ставилось за мету визначити реакцію сортів гречки різних морфотипів на застосування різних варіантів удобрення, а саме показ ників продуктивності та технологічних якостей зерна. Методи. При проведенні досліджень були викори стані загальнонаукові та спеціальні методи: польовий; кількісний; вимірювально-ваговий; метод пробного снопа; метод суцільного поділяночного збирання за «Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Статистична обробка врожайних даних прово дилась методом дисперсійного аналізу з використанням пакету прикладних програм Statistica for Windows. Результати. В результаті проведених досліджень з сортами гречки різного морфотипу нами встановлено, що урожайність гречки коливалась у межах 1,47–2,11 т/га в залежності від сортових особливостей, доз добрив. На варіантах з внесенням мінеральних добрив було отримано прирости урожайності від 0,14 до 0,51 т/га. Натура зерна у досліджуваних сортів збільшувалася на 11–26 г/л залежно від систем удобрення. По сорту Слобожанка щодо показника натури зерна була вияв лена позитивна реакція на рівні удобрення N45P45K45 (634 г/л), N30P45K45 + N15 (636 г/л), N50P30К70 (638 г/л), у порівнянні з контрольним варіантом (без добрив) в середньому за роки досліджень збільшення значень цього показника було на 9–13 г/л. Детермінантний сорт Ярославна дещо по-іншому проявляв сортову реак цію на формування показника виповненості зерна. Максимальна натура зерна була 623 г/л (2021–2023 рр.) на варіантах N30P45K45 + N15 та N50P30К70 (розрахункова), що виявилось вищим за контроль (без добрив) на 11 г/л. Встановлено, що в середньому за роки досліджень вага 1000 зерен при внесенні добрив у обох сортів збільшу валась на 0,3–2,1 г. По роках досліджень спостерігалась тенденція позитивного впливу варіантів удобрення на показники якості зерна гречки, сорти проявляли макси мальну адаптацію до погодних умов кожного року, осо бливо в критичні фази вегетаційного періоду. Згідно результатів з визначення елементів продук тивності рослин гречки, можна відмітити, що застосу вання різних варіантів удобрення, а також сорти різного морфотипу, накладає позитивний відбиток на кількісні показники продуктивності, які істотно перевищують показники контролю. Висновки. Під час проведення досліджень зверталась увага на вирішення наукової проблеми щодо підвищення продуктивності та якості зерна гречки залежно від прийо мів технології вирощування в умовах північно–східного Лісостепу України. Максимальну врожайність в серед ньому за роки досліджень по сорту гречки детермінантного типу Ярославна склали при рівні удобрення N30Р45К45+N15 (1,96 т/га). У сорту Слобожанка (звичайний морфотип) найвишу врожайність отримано 2,11 т/га на варіанті з роз рахунковою дозою добрив (N50P30К70). У сприятливі за гід ротермічними показниками роки найвищий показник уро жайності 2,93 т/га (Ярославна) та 3,52 т/га (Слобожанка) було отримано на варіанті з внесенням розрахункової дози добрив (N50P30К70). Якісні показники зерна (натура, маса 1000 зерен) сягали максимуму на фоні з нормою внесення N16P16K16 + N15 та N50P30К70 (розрахункова доза).