Формування системи чинників концептуального розвитку галузі м’ясо-молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах

Abstract

У статті наведено необхідність впровадження комплексної програми розвитку галузі м’ясо-молочного скотарства в сільськогосподарських підприємствах з урахуванням мінімальною державною підтримкою, що спрямована лише на приведення стандартів господарювання до міжнародних аналогів. На думку автора, в умовах, що склалися на сьогодні в агропромисловому комплексі країни, підприємствам в галузі скотарства складно цей відроджувати напрям діяльності через відсутність стратегічних напрямів розвитку. Iснуюча державна стратегія розвитку «Відроджене скотарство» визначає основні пріоритети розвитку галузі скотарства, заходи та механізми з їх реалізації для стимулювання виробництва молока та яловичини в обсягах, що задовольняють потребу населення в продуктах харчування на рівні фізіологічних норм споживання та формування експортного потенціалу. Проектом було визначено, що держава здійснює заходи стимулювання підвищення ефективності виробництва та якості продукції у дрібнотоварних і кооперативних формуваннях (господарствах населення). Вважалося, що цей напрям створить можливість задіяти господарства населення за більш ефективними схемами виробництва продукції і дасть змогу не загострювати соціальні питання на селі. Насправді програмний документ, що був спрямований на створення сприятливого інвестиційного середовища і за намірами укладачів у найбільшій мірі повинен був відповідати інтересам держави та всього суспільства, не зміг забезпечити не лише розвиток, але й просте відтворення показників виробництва в галузі м’ясо-молочного скотарства. Основними чинниками концептуального розвитку галузі скотарства є безперервність; інноваційність розвитку; розширення засад кооперації; науковий підхід тощо. Такі заходи здатні посилити конкурентоспроможність галузі, підвищити показники економічної ефективності господарювання сільськогосподарських підприємств, забезпечити населення високоякісною вітчизняною продукцією. В статье приведены факты о необходимости внедрения комплексной программы развития отрасли мясо-молочного скотоводства в сельскохозяйственных предприятиях с учетом минимальной государственной поддержки, направленной только на приведение стандартов хозяйствования к международным аналогам. По мнению автора, в условиях, сложившихся на сегодня в агропромышленном комплексе страны, предприятиям в области скотоводства сложно возрождать направление деятельности из-за отсутствия стратегических направлений развития. Существующая государственная стратегия развития «Возрожденное скотоводство» определяет основные приоритеты развития отрасли скотоводства, мероприятия и механизмы по их реализации для стимулирования производства молока и говядины в объемах, удовлетворяющих потребности населения в продуктах питания на уровне физиологических норм потребления и формирования экспортного потенциала. Проектом было определено, что государство осуществляет меры стимулирования повышения эффективности производства и качества продукции в мелкотоварных и кооперативных формированиях (хозяйствах населения). Считалось, что это направление создаст возможность задействовать хозяйства населения по более эффективными схемами производства продукции и позволит не обострять социальные вопросы на селе. На самом деле программный документ, который был направлен на создание благоприятной инвестиционной среды и по намерениям составителей в наибольшей степени должен был отвечать интересам государства и всего общества, не смог обеспечить не только развитие, но и простое воспроизводство показателей производства в отрасли мясо-молочного скотоводства. Основными факторами концептуального развития отрасли скотоводства является непрерывность; инновационность развития; расширение основ кооперации; научный подход и т.д. Такие меры способны усилить конкурентоспособность отрасли, повысить показатели экономической эффективности хозяйствования сельскохозяйственных предприятий, обеспечить население высококачественной отечественной продукцией.