Динаміка чисельності жуків-короїдів в екосистемі хвойних лісів Полісся Сумщини

Abstract

В статті наведені результати дослідження по визначенню впливу екологічних чинників на стан популяції стовбурових шкідників родини Ipidae в соснових та ялинових лісах Полісся Сумщини. В дослідженні використали методику «модельні дерева», яка базується на штучній закладці ловчих дерев і створенні привабливих умов для жуків-короїдів. Установили, що заселеність короїдами залежала від категорії санітарного стану дерев, а розподіл деревостою по категоріям залежав від умов року та типу досліджуваної екосистеми. Шкідники родини Ipidae не заселяли дерева, що належать до І категорії санітарного стану, обмежено заселяли дерева, що належать до ІІ категорії, в значній мірі деревостій, що належав до ІІІ та ІV, і 100% заселяли насадження V-VІ категорій. Виявили 5 видів шкідників родини Ipidae: Blastophagus minor Hart., Blastophagus piniperda L., Ips acuminatus Gyll., Ips typographus L., Ips sexdentatus Boern. На досліджуваних ділянках хвойного лісу домінуючими видами є I. typographus і B. piniperda. Зустрічаємість I. typographus варіювала в межах 24,0-32,3 % в соснових насадженнях і 31,2-37,7 % - в ялинових. Зустрічаємість B. piniperda варіювала в межах 26,1-28,9 % в соснових лісах і 26,5-28,0 % в ялинових. I. acuminatus заселяв 10,1-15,6 % соснових та 8,0-9,9 % ялинових дерев. Зустрічаємість B. minor і I. sexdentatus склала відповідно 3,8-5,6 та 1,0-1,5 %. Виявлена істотно вища відносна щільність B. piniperda в сосновому лісі ніж в ялиновому, та істотне зниження показника в кожному наступному році дослідження в обох типах насадження. На дослідних ділянках ялинового лісу відносна щільність I. typographus залишалась стабільною в усі досліджувані роки. Установлено, що екологічна щільність залежить від об’єму кормового субстрату, а об’єм залежать від породи і таксаційних показників дерева, таких як довжина та діаметр стовбура. Екологічна щільність B. piniperda та I. typographus є істотно вища в соснових насадженнях, ніж в ялинових, при цьому спостерігали істотне зниження показника в кожному наступному році дослідження в обох типах насадження. Прогнозовано, що в майбутньому продовжаться кліматичні зміни в сторону потепління, а лісогосподарська діяльність людини посилиться. В результаті відбудеться кардинальна зміна видового складу деревостою та біології розвитку шкідників, це сприятиме новим спалахам масового поширення жуків-короїдів, тому питання регулювання їх чисельності потребує подальших досліджень. В статье приведены результаты исследования по определению влияния экологических факторов на состояние популяции стволовых вредителей семьи Ipidae в сосновых и еловых лесах Полесья Сумщины. В исследовании использовали методику «модельные деревья», основанная на искусственной закладке ловчих деревьев и создании привлекательных условий для жуков-короедов. Установили, что заселенность короедами зависела от категории санитарного состояния деревьев, а распределение древостоя по категориям зависел от условий года и типа исследуемой экосистемы. Вредители семьи Ipidae не заселяли деревья, относящихся к I категории санитарного состояния, ограничено заселяли деревья, относящихся к II категории, в значительной степени древостой, принадлежавший к III и IV, и 100% заселяли насаждения V-V и категорий. Обнаружили 5 видов вредителей семьи Ipidae: Blastophagus minor Hart., Blastophagus piniperda L., Ips acuminatus Gyll., Ips typographus L., Ips sexdentatus Boern. На исследуемых участках хвойного леса доминирующими видами являются I. typographus и B. piniperda. Встречаемость I. typographus варьировала в пределах 24,0-32,3% в сосновых насаждениях и 31,2-37,7% - в еловых. Встречаемость B. piniperda варьировала в пределах 26,1-28,9% в сосновых лесах и 26,5-28,0% в еловых. I. acuminatus заселял 10,1-15,6% сосновых и 8,0-9,9% еловых деревьев. Встречаемость B. minor и I. sexdentatus составила соответственно 3,8-5,6 и 1,0-1,5%. Обнаружена существенно вышшшая относительная плотность B. piniperda в сосновом лесу чем в еловом, и существенное снижение показателя в каждом последующем году исследования в обоих типах насаждения. На опытных участках елового леса относительная плотность I. typographus оставалась стабильной во все исследуемые годы. Установлено, что экологическая плотность зависит от объема кормового субстрата, а объем зависят от породы и таксационных показателей дерева, таких как длина и диаметр ствола. Экологическая плотность B. piniperda и I. typographus является существенно выше в сосновых насаждениях, чем в еловых, при этом наблюдали существенное снижение показателя в каждом последующем году исследования в обоих типах насаждения. Прогнозируемо, что в будущем продолжатся климатические изменения в сторону потепления, а лесохозяйственная деятельность человека усилится. В результате произойдет кардинальное изменение видового состава древостоя и биологии развития вредителей, это будет способствовать новым вспышкам массового распространения жуков-короедов, поэтому вопрос регулирования их численности требует дальнейших исследований.