Велика Британія та еволюція колоніальної системи (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Abstract

У статті досліджено вплив Великої Британії на еволюцію колоніалізму наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Охарактеризовані причини, хід та наслідки активізації Сполученого королівства у колоніальній проблемі. Вивчено процес формування та реалізації ініціатив Лондона у колоніальному питанні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Розглянуто позицію Великої Британії щодо трансформації колоніальної системи протягом періоду, що досліджується. Наприкінці ХІХ – на початку XX ст. Німеччина, Італія і Японія прагнули до захоплення колоній заради підтвердження свого нового статусу в світі, великі колоніальні держави минулого Іспанія, Португалія і Голландія – до утримання того, що залишилося для збереження свого міжнародного престижу, Росія – до експансії. Найбільші ж колоніальні імперії Велика Британія та Франції були зацікавлені у збереженні status quo. У колоніальній політиці Сполученого королівства можна простежити певну лінію, пов’язану зі спробами законсервувати ситуацію в своїх віддалених володіннях і не вплутуватися в конфлікти. У цьому сенсі британський уряд проявив гнучкість та далекоглядність – ослаблення військово-економічної могутності імперії у зв’язку з появою нових індустріальних держав та досягненням колоніями певної самодостатності, зробило необхідним переглянути традиційну зовнішню політику. Колонії поступово перестають розглядатися як придбання держав, а політика щодо них уявляється спільною справою міжнародного співтовариства і його моральним обов’язком. Ключову ролі тут мала відігравати Велика Британія, яка однією з перших почала формувати основи “неоколоніальної” системи, що припускає солідарну політику західних країн стосовно решти світу під егідою Лондону. Колоніальна система наприкінці ХІХ – на початку XX ст. зазнала серйозної трансформації, що була пов’язана з комплексом факторів, основними з яких були – поява на світовій арені нових індустріальних держав, внутрішня еволюція Британської імперії, зміна світового товарообміну, поява нових видів озброєнь, загальне зростання національної і релігійної самосвідомості і пов’язаних з цим протиріч. В статье исследовано влияние Великобритании на эволюцию колониализма в конце XIX – начале ХХ в. Охарактеризованы причины, ход и последствия активизации Соединенного королевства в колониальной проблеме. Изучен процесс формирования и реализации инициатив Лондона в колониальном вопросе в конце XIX – начале ХХ в. Рассмотрено позицию Великобритании в отношении трансформации колониальной системы в течение исследуемого периода. В конце XIX – начале XX в. Германия, Италия и Япония стремились к захвату колоний ради подтверждения своего нового статуса в мире, большие колониальные державы прошлого Испания, Португалия и Голландия – к удержанию того, что осталось для сохранения своего международного престижа, Россия – к экспансии. Наибольшие же колониальные империи Великобритания и Франции были заинтересованы в сохранении status quo. В колониальной политике Соединенного королевства можно проследить определенную линию, связанную с попытками законсервировать ситуацию в своих отдаленных владениях и не ввязываться в конфликты. В этом смысле британское правительство проявил гибкость и дальновидность – ослабление военно-экономического могущества империи в связи с появлением новых индустриальных государств и достижением колониями определенной самодостаточности, сделало необходимым пересмотреть традиционную внешнюю политику. Колонии постепенно перестают рассматриваться как приобретения государств, а политика в их отношении представляется общим делом международного сообщества и его моральным долгом. Ключевую роль здесь должна играть Великобритания, которая одной из первых начала формировать основы «неоколониальной» системы, предполагающей солидарную политику западных стран в отношении остального мира под эгидой Лондона. Колониальная система в конце XIX – начале XX в. подверглась серьезной трансформации, которая была связана с комплексом факторов, основными из которых были – появление на мировой арене новых индустриальных государств, внутренняя эволюция Британской империи, изменение мирового товарообмена, появление новых видов вооружений, общий рост национального и религиозного самосознания и связанных с этим противоречий.