Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9169
Назва: Застосування МСФЗ з обліку непоточних активів на практиці
Інші назви: Применение МСФО по учету долгосрочных активов на практике
Application of IFRS for accounting of non-current assets in practice
Автори: Гордієнко, М. І.
Індикова, М. І.
Гордиенко, Н. И.
Индикова, М. И.
Hordiienko, M. I.
Indykova, M. I.
Ключові слова: активи
непоточні активи
модель собівартості
активы
долгосрочные активы
модель себестоимости
assets
non-current assets
cost model
Дата публікації: 2020
Бібліографічний опис: Гордієнко М. І. Застосування МСФЗ з обліку непоточних активів на практиці [Електронний ресурс] / М. І. Гордієнко, М. І. Індикова // Theory, science and practice : The III th International scientific and practical conference, (Tokyo, October 05-08, 2020). - Tokyo, 2020. - Р. 81-85. – Режим доступу : DOI: 10.46299/ISG.2020.II.III. - Заголовок з екрану
Короткий огляд (реферат): На сучасному етапі міжнародної інтеграції у економічній сфері посилюється увага до проблеми уніфікації бухгалтерського обліку. Мета сучасного бухгалтера, це аналіз, інтерпретація і використання інформації. На сьогодні на державному рівні прийнято цілу низку законодавчих та нормативних актів, які направлені на перебудову національної системи бухгалтерського обліку та звітності та приведення її у відповідність до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності. Концептуальна основа фінансової звітності передбачає, для того, щоб фінансова інформація була корисною для користувачів, вона повинна бути доречною та правдиво подавати те, що вона призначена подавати. Корисність фінансової інформації посилюється, якщо вона є зіставною, її можна перевірити, вчасною та зрозумілою. За Міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ) активи підприємства містять у собі грошові кошти, землю, будівлі, машини та інше майно, а також майнові права. Згідно Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 (НП(С)БО 1) активи суб’єкта господарювання, це ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. На наше переконання найбільш важливою економічною складовою, яка забезпечує ефективне функціонування діяльності будь-якого суб’єкта підприємництва в будь-якій країні, є непоточні активи, зокрема найбільш активна їх частина – основні засоби. Найбільш важливим питанням при переході підприємства на застосування МСФЗ та формуванні облікової політики є вибір моделі обліку основних засобів. Як визначено у МСБО 16 суб’єкт господарювання має обирати своєю обліковою політикою або модель собівартості (пункт 30 МСБО 16) або модель переоцінки (пункт 31 МСБО 16), при цьому цю політику слід застосовувати до всього класу основних засобів. Ми вважаємо, що принцип собівартості є більш об’єктивним, оскільки оцінка ґрунтується на документально підтверджених даних. Бухгалтери на практиці визнають вартість активів, посилаючись на їх вартість при придбанні, а не на вартість при реалізації. В наступних наших наукових дослідженнях розглянемо документування наявності та руху непоточних активів, зокрема основних засобів, запропонуємо методичні підходи щодо визначення придатності об’єкта основного засобу до експлуатації, вибір методу нарахування амортизації та її вплив на результати діяльності суб’єкта господарювання. На современном этапе международной интеграции в экономической сфере усиливается внимание к проблеме унификации бухгалтерского учета. Цель современного бухгалтера, это анализ, интерпретация и использование информации. Сегодня на государственном уровне принят целый ряд законодательных и нормативных актов, направленных на перестройку национальной системы бухгалтерского учета и отчетности и приведения ее в соответствие с требованиями международных стандартов финансовой отчетности. Концептуальная основа финансовой отчетности предусматривает, для того, чтобы финансовая информация была полезной для пользователей, она должна быть уместной и правдиво подавать то, что она предназначена подавать. Полезность финансовой информации усиливается, если она сопоставимой, ее можно проверить, своевременной и понятной. По Международным стандартам финансовой отчетности (МСФО) активы предприятия включают в себя денежные средства, землю, здания, машины и прочее имущество, а также имущественные права. Согласно Национального положения (стандарта) бухгалтерского учета 1 (НП (С) БУ 1) активы предприятия, это ресурсы контролируемые предприятием в результате прошлых событий, использование которых, как ожидается, приведет к получению экономических выгод в будущем. По нашему убеждению наиболее важной экономической составляющей, которая обеспечивает эффективное функционирование деятельности любого субъекта предпринимательства в любой стране, есть долгосрочные активы, в частности наиболее активная их часть - основные средства. Наиболее важным вопросом при переходе предприятия на применение МСФО и формировании учетной политики является выбор модели учета основных средств. Как определено в МСБУ 16 субъект хозяйствования должен выбирать своей учетной политикой или модель себестоимости (пункт 30 МСБУ 16) или модель переоценки (пункт 31 МСБУ 16), при этом эту политику следует применять ко всему классу основных средств. Мы считаем, что принцип себестоимости является более объективным, поскольку оценка основывается на документально подтвержденных данных. Бухгалтеры на практике признают стоимость активов, ссылаясь на их стоимость при приобретении, а не на стоимость при реализации. В следующих наших научных исследованиях рассмотрим документирования наличия и движения долгосрочных активов, в частности основных средств, предложим методические подходы к определению пригодности объекта основного средства в эксплуатацию, выбор метода начисления амортизации и ее влияние на результаты деятельности предприятия.
Опис: At the present stage of international integration in the economic sphere, attention is paid to the problem of unification of accounting. The purpose of the modern accountant is the analysis, interpretation and use of information. To date, a number of laws and regulations have been adopted at the state level, which are aimed at restructuring the national accounting and reporting system and bringing it in line with the requirements of international financial reporting standards. The conceptual framework of financial reporting provides that in order for financial information to be useful to users, it must be relevant and present truthfully what it is intended to provide. The usefulness of financial information is enhanced if it is comparable, verifiable, timely and understandable. According to International Financial Reporting Standards (IFRS), an enterprise's assets include cash, land, buildings, machinery and other property, as well as property rights. According to National Accounting Regulation (Standard) 1 (NP (S) BU 1), an entity’s assets are resources controlled by the enterprise as a result of past events, the use of which is expected to result in future economic benefits. In our opinion, the most important economic component, which ensures the effective functioning of any business entity in any country, are non-current assets, in particular, the most active part of them - fixed assets. The most important issue in the transition of the enterprise to the application of IFRS and the formation of accounting policies is the choice of model of accounting for fixed assets. As defined in IAS 16, an entity shall choose either the cost model (paragraph 30 of IAS 16) or the revaluation model (paragraph 31 of IAS 16) in its accounting policy, and that policy should be applied to the entire class of property, plant and equipment. We believe that the cost principle is more objective, as the estimate is based on documented data. Accountants in practice recognize the value of assets, referring to their value at acquisition, rather than the value at sale. In our next research we will consider documenting the availability and movement of non-current assets, including fixed assets, offer methodological approaches to determine the suitability of the fixed asset for operation, the choice of depreciation method and its impact on the results of the entity.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9169
Розташовується у зібраннях:Статті, тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Гордієнко М. І. Застосування.pdf247,66 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.