Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9220
Назва: Історико-правовий аналіз міжнародного захисту свободи слова у період збройних конфліктів та його значення для розвитку міжнародних відносин
Інші назви: Историко-правовой анализ международной защиты свободы слова в период вооруженных конфликтов и его значение для развития международных отношений
Historical and legal analysis of international protection of freedom of speech during the armed conflicts and its impact on the international relations’ development
Автори: Волченко, Наталія Василівна
Клєцова, Наталія Володимирівна
Волченко, Наталья Васильевна
Клецова, Наталья Владимировна
Volchenko, Nataliia Vasylivna
Klietsova, Nataliia Volodymyrivna
Ключові слова: свобода слова
інформація
інформаційна безпека
свобода слова
информация
информационная безопасность
freedom of speech
information
information security
Дата публікації: 2021
Бібліографічний опис: Волченко Н. В. Історико-правовий аналіз міжнародного захисту свободи слова у період збройних конфліктів та його значення для розвитку міжнародних відносин [Електронний ресурс] / Н. В. Волченко, Н. В. Клєцова // Юридичний науковий електронний журнал. - 2021. - № 1. - С. 312-315. - Режим доступу : URL: http://www.lsej.org.ua/1_2021/79.pdf. - Заголовок з екрану
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена здійсненню історико-правового аналізу міжнародного захисту свободи слова у період збройних конфліктів та формулюванню його значення для розвитку міжнародних відносин. Авторами здійснено дослідження історичних особливостей юридичного закріплення свободи слова. Визначено, що практика захисту свободи слова у США може вважатися провідною. Авторами встановлено, що сучасну міжнародну практику юридичного закріплення свободи слова прийнято асоціювати із прийняттям Загальної Декларації прав людини. У роботі зроблено висновок про можливість обмеження свободи слова за потреби забезпечити національну безпеку (обороноздатність, захист суверенітету та територіальної цілісності, дотримання суспільного порядку та інших інтересів, що можуть бути поставлені під загрозу в період збройного конфлікту). Авторами зазначається, що балансування захисту та обмеження свободи слова повинно відповідати таким критеріям: законодавче встановлення максимально можливого обсягу дозволеної до оприлюднення та розголошення інформації; контроль з боку державних органів щодо рівня обізнаності суспільства відповідно до мети забезпечення національної безпеки; шкода від розголошення інформації більша, ніж втрата інтересів внаслідок обмеження свободи слова. Рішення щодо обмеження свободи слова має бути виваженим та обґрунтованим. Для виправдання обмеження свободи слова необхідною є відповідність тестовим критеріям. Обмеження повинні вводитися виключно на основі вмотивованого та аргументованого висновку щодо можливого негативного впливу реалізації права свободи слова. Алгоритм формування такого висновку може виглядати таким чином: 1. Обмеження повинно бути виправдано метою (закріплено у законі). 2. Реалізація права на свободу слова повинна загрожувати суттєвою шкодою вказаній меті. 3. Шкода, яку може бути заподіяно вказаній меті, повинна бути вагомішою, ніж суспільний інтерес в отриманні інформації. Заключна частина тесту повинна ставити у пріоритет суспільний інтерес. Даний суспільний інтерес може виходити за межі державного кордону. Участь держави у міжнародних відносинах характеризується двома протилежними напрямами діяльності. По-перше, державі необхідно відповідати вимогам системи, а по-друге, сформувати власний «імідж». І перше, і друге буде мати тісний зв’язок із захистом та дотриманням свободи слова в державі. Статья посвящена осуществлению историко-правового анализа международной защиты свободы слова в период вооруженных конфликтов и формулировке его значения для развития международных отношений. Авторами проведено исследование исторических особенностей юридического закрепления свободы слова. Определено, что практика защиты свободы слова в США может считаться ведущей. Авторами установлено, что современную международную практику юридического закрепления свободы слова принято ассоциировать с принятием Всеобщей декларации прав человека. В работе сделан вывод о возможности ограничения свободы слова при необходимости обеспечить национальную безопасность (обороноспособность, защиту суверенитета и территориальной целостности, соблюдения общественного порядка и других интересов, которые могут быть поставлены под угрозу в период вооруженного конфликта). Авторами отмечается, что балансирование защиты и ограничения свободы слова должно отвечать следующим критериям: законодательное установление максимально возможного объема разрешенной к публикации и разглашению информации; контроль со стороны государственных органов относительно уровня осведомленности общества в целях обеспечения национальной безопасности; вред от разглашения информации больше, чем потеря интересов вследствие ограничения свободы слова. Решение об ограничении свободы слова должно быть взвешенным и обоснованным. Для оправдания ограничения свободы слова необходима соответствие тестовым критериям. Ограничения должны вводиться исключительно на основе мотивированного и аргументированного заключения о возможного негативного влияния реализации права свободы слова. Алгоритм формирования такого вывода может выглядеть следующим образом: 1. Ограничение должно быть оправдано целью (закреплено в законе). 2. Реализация права на свободу слова должна угрожать существенной вредом указанной цели. 3. Вред, который может быть причинен указанной цели, должна быть весомой, чем общественный интерес в получении информации. Заключительная часть теста должна ставить в приоритет общественный интерес. Данный общественный интерес может выходить за пределы государственной границы. Участие государства в международных отношениях характеризуется двумя противоположными направлениями деятельности. Во-первых, государству необходимо соответствовать требованиям системы, а во-вторых, сформировать собственный «имидж». И первое, и второе будет иметь тесную связь с защитой и соблюдением свободы слова в стране.
Опис: The article deals with the implementation of historical and legal analysis of international protection of freedom of speech in times of armed conflict and the formulation of its significance for the international relations’ development. Authors study historical features of the legal consolidation of freedom of speech. It is determined that the practice of freedom of speech protection in the United States can be considered as leading. Authors find that the modern international practice of legal consolidation of freedom of speech is associated with the adoption of the Universal Declaration of Human Rights. The article concludes that the possibility of freedom of speech restriction if necessary, is ensured by national security (defense, protection of sovereignty and territorial integrity, public order and other interests that may be threatened during an armed conflict). Authors note that balancing the protection and restriction of freedom of speech must meet the following criteria: legislative establishment of the maximum possible amount of information allowed for disclosure; control by public authorities on the level of public awareness of the purpose of national security; harm from disclosure greater than loss interests as a result of restrictions on freedom of speech. The decision to restrict freedom of speech must be considered and reasoned. Compliance with the test criteria is necessary to justify restrictions on freedom of speech. Restrictions should be imposed solely on the basis of a reasoned opinion on the possible negative impact of the exercise of the right to freedom of speech. The algorithm for forming such a conclusion can be: 1. The restriction must be justified by the purpose (enshrined in law). 2. The exercise of the right to freedom of speech must jeopardize with substantial harm to that purpose. 3. Harm that may be caused to the purpose must be greater than the public interest in receiving information. The final part of the test should prioritize the public interest. This public interest may go beyond the state border. The participation of the state in international relations is characterized by two opposite areas of activity. First, the state needs to meet the requirements of the system, and secondly – to form its own “image”. Both the first and the second will be closely connected with the protection and observance of freedom of speech in the state.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9220
Розташовується у зібраннях:Статті, тези доповідей

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Волченко Н. В. історико-правовий аналіз.pdf253,62 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.