Інноваційні засоби формування культури професійної комунікації студентів економічних спеціальностей аграрних ЗВО

Abstract

Розглянуто проблему формування культури професійної комунікації через інтерпретацію поняття комунікативної компетентності. Комунікативна компетентність – це сукупність досить сформованих комунікативних і організаторських умінь і навичок, що включають навички самопрезентації, уміння аргументовано доводити свою точку зору, грамотно формулювати запитання – показники вищого рівня комунікативної компетентності; здатності до емпатії (здатність розуміти внутрішній світ іншої людини), самоконтролю, культури вербального і невербального спілкування – показники міжособистісного рівня комунікативної компетентності. Потреба впровадження інноваційних технологій навчання з метою формування комунікативної професійної компетентності студентів аграрних спеціальностей обумовлена стрімкими темпами оновлення навчальної інформації, браком аудиторних годин і навчально-методичних матеріалів. Ефективними формами навчальної роботи з формування професійної комунікативної компетенції студентів є створення проектів, підготовка публічних виступів, дискусійне обговорення професійно важливих проблем, розігрування проблемних ситуацій, підготовка відеофільмів і презентацій і т.д. У навчальному процесі повинні застосовуватися активні форми і методи, що сприяють формуванню жанрового розмаїття професійного мовлення економіста (нарада, комерційні переговори, службові розмови, дискусії, суперечки, прийом відвідувачів, спілкування в умовах конфлікту і т.д.). Колективне обговорення професійних ситуацій, цілеспрямована робота над діловим стилем спілкування, стилістичне редагування текстів, пошук найбільш виразних і переконливих риторичних засобів впливу дозволять сформувати комунікативну компетенцію майбутніх фахівців. Інноваційний характер даних форм і методів навчання студентів аграрних спеціальностей проявляється в інтеграції професійної, науково-пошукової та навчальної діяльності. Рассмотрена проблема формирования культуры профессиональной коммуникации через интерпретацию понятия коммуникативной компетентности. Коммуникативная компетентность - это совокупность достаточно сформированных коммуникативных и организаторских умений и навыков, включающих навыки самопрезентации, умение аргументировано доказывать свою точку зрения, грамотно формулировать вопрос - показатели высокого уровня коммуникативной компетентности; способности к эмпатии (способность понимать внутренний мир другого человека), самоконтроля, культуры вербального и невербального общения - показатели межличностного уровня коммуникативной компетентности. Потребность внедрения инновационных технологий обучения с целью формирования коммуникативной профессиональной компетентности студентов аграрных специальностей обусловлена стремительными темпами обновления учебной информации, отсутствием аудиторных часов и учебно-методических материалов. Эффективными формами учебной работы по формированию профессиональной коммуникативной компетенции студентов является создание проектов, подготовка публичных выступлений, дискуссионное обсуждение профессионально важных проблем, разыгрывание проблемных ситуаций, подготовка видеофильмов и презентаций и т.д. В учебном процессе должны применяться активные формы и методы, способствующие формированию жанрового разнообразия профессиональной речи экономиста (совещание, коммерческие переговоры, служебные разговоры, дискуссии, споры, прием посетителей, общение в условиях конфликта и т.д.). Коллективное обсуждение профессиональных ситуаций, целенаправленная работа над деловым стилем общения, стилистическое редактирование текстов, поиск наиболее выразительных и убедительных риторических средств воздействия позволят сформировать коммуникативную компетенцию будущих специалистов. Инновационный характер данных форм и методов обучения студентов аграрных специальностей проявляется в интеграции профессиональной, научно-поисковой и учебной деятельности.