Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://repo.snau.edu.ua/xmlui/handle/123456789/9665
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Михалко, О. Г. | - |
dc.contributor.author | Повод, М. Г. | - |
dc.contributor.author | Андрійчук, В. Ф. | - |
dc.contributor.author | Михалко, А .Г. | - |
dc.contributor.author | Повод, Н. Г. | - |
dc.contributor.author | Андрийчук, В. Ф. | - |
dc.contributor.author | Mikhalko, O. G. | - |
dc.contributor.author | Povod, M. G. | - |
dc.contributor.author | Andriychuk, V. F. | - |
dc.date.accessioned | 2022-01-25T09:35:28Z | - |
dc.date.available | 2022-01-25T09:35:28Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.citation | Михалко О. Г. Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність [Електронний ресурс] / О. Г. Михалко, М. Г. Повод, В. Ф. Андрійчук // НТБ ІТ НААН. – 2021. – № 125. – С. 161-179. – Режим доступу : https://doi.org/10.32900/2312-8402-2021-125-161-179. - Заголовок з екрану. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/9665 | - |
dc.description | The article compares the reproductive qualities of sows of Danish selection obtained by different breeding methods during their seven farrowings in one farm. It was found that local sows F1 obtained from mothers of Landrace and Danish white boars had a significant excess of the total number of piglets at birth over analogues obtained by backcrossing of two-breed sows with Danish Landrace boars by 0.90 head or 5.9 head % (p <0.001). Both purebred sows of the Danish Landrace and local sows significantly exceeded their peers obtained by backcrossing in the number of stillborn piglets by 1.17 heads or 45.88% (p <0.001) and 0.5 heads or 26.60% (p <0.001). ) respectively. The probable lag of sows obtained by backcrossing in terms of the proportion of stillborn piglets from purebred counterparts by 5.03% (p <0.05) and from local counterparts - by 9.29% (p <0.05). The complex indicator of reproductive qualities, calculated as an evaluation index, showed that the best such qualities were characterized by livestock for purebred breeding, where animals scored 0.05 and 0.74 points more than their peers F1 and Fr, respectively. The calculation of the estimated selection index of reproductive qualities of sows showed that sows obtained from backcrossing had a higher value of 109.66 points, which is more than their purebred peers - by 4.48 points and local peers - by 3.96 points. According to the results of the first farrowing, a significant difference in the total number of piglets at birth, fertility, number of piglets at weaning, safety, nest weight at weaning, weight of 1 head at weaning between livestock groups is not established, but found that purebred sows relative to analogues from backcrossing had a significantly higher number of stillborn piglets by 0.75 head or 60.00% (p <0.01) and the proportion of stillborn piglets by 5.09% (p <0.01). Evaluation of the data of the second, fourth, fifth and seventh farrowings revealed no significant difference in the bulk of the indicators of reproductive qualities of sows between the livestock of all groups. The study of the third farrowing gave the opportunity to say that the number of stillborn piglets in this period was significantly higher in sows of the first control group relative to analogues of the second experimental (F1) by 0.73 head or 31.88% (p <0.05) and relative to analogues Experimental III (Fr) by 0.97 heads or 42.36% (p <0.01). According to the sixth farrowing piglets of the II experimental group (F1) exceeded the number of births by 1.77 heads or 12.46% (p <0.05) - control analogues, the fertility rate - by 2.32 heads or 19, 66% (p <0.01) - analogues of the control and 1.41 head or 9.99% (p <0.05) - analogues of the III experimental group (Fr), but at the same time inferior to the peers of the control group by 13 , 25% (p <0.01). Intergroup analysis of data showed that during the sixth farrowing piglets of the II experimental group (F1) exceeded the fertility rate - by 2.32 heads or 19.66% (p <0.01) - control analogues and 1.41 heads or 1.41 heads or 9 , 99% (p <0.05) - analogues of the third experimental group (Fr). The study of the dynamics of absolute, average daily and relative growth of piglets revealed that both in the control group (purebred Danish Landrace) and in the third experimental group (Fr) in the context of seven farrowings, the indicators did not differ statistically. However, piglets of group II (F1) during the sixth farrowing had the highest values: the absolute increase was 6.18 kg, exceeding the first by 0.58 kg or 10.36% (p <0.05), the average daily gain - 221 g, which is higher than the average for the first farrowing in the group by 20 g or 10.50% (p <0.05) and a relative increase of 138.62%, which is higher than the results of the first by 7.23% (p <0, 01). | uk_UA |
dc.description.abstract | В статті порівняно відтворювальні якості свиноматок данської селекції отриманих за різних методів розведення протягом їх семи опоросів в умовах одного господарства. Встановлено, що помісні свиноматки F1 отримані від матерів породи ландрас та кнурів данської великої білої породи мали достовірне перевищення за показником загальної кількості поросят при народженні над аналогами, отриманими методом зворотного схрещування двопородних свиноматок з кнурами породи данського ландрасу на 0,90 голови або 5,92% (р<0,001). Як чистопородні свиноматки данського ландрасу, так помісні свиноматки достовірно перевищували ровесниць отриманих способом зворотного схрещування за кількістю мертвонароджених поросят на 1,17 голів або 45,88% (р<0,001) та на 0,5 голови або 26,60% (р<0,001) відповідно. Встановлено вірогідне відставання свиноматок отриманих методом зворотного схрещування за показником частки мертвонароджених поросят як від чистопородних аналогів на 5,03% (р<0,05), так і від помісних аналогів – на 9,29% (р<0,05). Комплексний показник відтворювальних якостей, розрахований як оціночний індекс показав, що кращими такими якостями характеризувалося поголів'я за чистопородного розведення, де тварини набрали більше на 0,05 та на 0,74 бала ніж їх ровесники F1 та Fr відповідно. Розрахунок оціночного селекційного індексу відтворювальних якостей свиноматок дозволив стверджувати, що свиноматки, отримані від зворотного схрещування мали вищі його значення в 109,66 балів, що більше ніж у їх чистопородних однолітків – на 4,48 балів та помісних однолітків – на 3,96 балів. За результатами першого опоросу достовірної різниці за показниками загальної кількості поросят при народженні, багатоплідності, кількості поросят при відлученні, збереженості, масою гнізда при відлученні, масою 1 голови при відлученні між поголів’ям груп не встановлено, проте встановлено, що чистопородні свиноматки відносно аналогів отриманих від зворотного схрещування мали достовірно більшу кількість мертвонароджених поросят на 0,75 голови або 60,00% (р<0,01) та частку мертвонароджених поросят на 5,09% (р<0,01). Оцінка даних другого, четвертого, п'ятого та сьомого опоросів виявила відсутність вірогідної різниці по основній масі показників відтворних якостей свиноматок між поголів’ям всіх груп. Вивчення показників третього опоросу дало можливість стверджувати, що кількість мертвонароджених поросят в цей період була вірогідно вищою у свиноматок І контрольної групи відносно аналогів ІІ дослідної (F1) на 0,73 голови або 31,88% (р<0,05) та відносно аналогів ІІІ дослідної (Fr) на 0,97 голови або 42,36% (р<0,01). Згідно даних шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1) перевищували за показником кількості при народженні на 1,77 голови або 12,46% (р<0,05) – аналогів контрольної, за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66% (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голову або 9,99% (р<0,05) – аналогів ІІІ дослідної групи (Fr), але водночас поступались за показником збереженості ровесникам контрольної групи на 13,25% (р<0,01). Міжгруповий аналіз даних показав, що під час шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1) перевищували за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66% (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голови або 9,99% (р<0,05) - аналогів ІІІ дослідної групи (Fr). Вивчення динаміки абсолютних, середньодобових та відносних приростів поросят виявило, що як в контрольній групі (чистопородні данські ландраси), так і в ІІІ дослідній групі (Fr) в розрізі семи опоросів показники статистично не відрізнялись. Однак, поросята ІІ групи (F1) за шостого опоросу мали найбільші значення показників: абсолютний приріст склав – в 6,18 кг, перевищивши показники першого на 0,58 кг або 10,36% (р<0,05), середньодобовий приріст – 221 г, що вище середніх показників за першого опоросу по групі на 20 г або 10,50% (р<0,05) та відносний приріст – 138,62%, що вище результатів першого на 7,23% (р<0,01). В статье сравнительно воспроизводящие качества свиноматок датской селекции полученных при разных методах разведения в течение их семи опоросов в условиях одного хозяйства. Установлено, что поместные свиноматки F1, полученные от матерей породы ландрас и хряков датской крупной белой породы, имели достоверное превышение по показателю общего количества поросят при рождении над аналогами, полученными методом обратного скрещивания двухпородных свиноматок с хряками породы датского ландрас0 на 0,5 % (р<0,001). Как чистопородные свиноматки датского ландраса, так и поместные свиноматки достоверно превышали ровесниц полученных способом обратного скрещивания по количеству мертворожденных поросят на 1,17 голов или 45,88% (р<0,001) и на 0,5 головы или 26,60 ) соответственно. Установлено вероятное отставание свиноматок полученных методом обратного скрещивания по показателю удельного веса мертворожденных поросят как от чистопородных аналогов на 5,03% (р<0,05), так и от поместных аналогов – на 9,29% (р<0,05). Комплексный показатель воспроизводственных качеств, рассчитанный как оценочный индекс, показал, что лучшими такими качествами характеризовалось поголовье при чистопородном разведении, где животные набрали больше на 0,05 и на 0,74 балла, чем их ровесники F1 и Fr соответственно. Расчет оценочного селекционного индекса воспроизводственных качеств свиноматок позволил утверждать, что свиноматки, полученные от обратного скрещивания, имели более высокие его значения в 109,66 баллов, что больше чем у их чистопородных сверстников – на 4,48 баллов и поместных сверстников – на 3,96 балла. По результатам первого опороса достоверной разницы по показателям общего количества поросят при рождении, многоплодия, количества поросят при отлучении, сохранности, массой гнезда при отлучении, массой 1 головы при отлучении между поголовьем групп не установлено, однако установлено, что чистопородные свиноматки в отношении аналогов полученных от обратного скрещивания имели достоверно большее количество мертворожденных поросят на 0,75 головы или 60,00% (р<0,01) и долю мертворожденных поросят на 5,09% (р<0,01). Оценка данных второго, четвертого, пятого и седьмого опоросов выявила отсутствие вероятной разницы по основной массе показателей воспроизводимых качеств свиноматок между поголовьем всех групп. Изучение показателей третьего опороса дало возможность утверждать, что количество мертворожденных поросят в этот период было вероятно выше у свиноматок I контрольной группы относительно аналогов II опытной (F1) на 0,73 головы или 31,88% (р<0,05) и относительно аналогов III опытной (Fr) на 0,97 головы или 42,36% (р<0,01). Согласно данным шестого опороса поросята II опытной группы (F1) превышали по показателю количества при рождении на 1,77 головы или 12,46% (р<0,05) – аналогов контрольной, по показателю многоплодия – на 2,32 головы или 19, 66% (р<0,01) – аналогов контрольной и на 1,41 голову или 9,99% (р<0,05) – аналогов ІІІ опытной группы (Fr), но одновременно уступали по показателю сохранности ровесникам контрольной группы на 13 ,25% (р<0,01). Межгрупповой анализ данных показал, что во время шестого опороса поросята II опытной группы (F1) превышали по показателю многоплодия – на 2,32 головы или 19,66% (р<0,01) – аналогов контрольной и на 1,41 головы или 9 ,99% (р<0,05) - аналогов ІІІ опытной группы (Fr). Изучение динамики абсолютных, среднесуточных и относительных приростов поросят выявило, что как в контрольной группе (чистопородные датские ландрасы), так и в ІІІ опытной группе (Fr) в разрезе семи опоросов показатели статистически не отличались. Однако поросята II группы (F1) при шестом опоросе имели наибольшие значения показателей: абсолютный прирост составил – в 6,18 кг, превысив показатели первого на 0,58 кг или 10,36% (р<0,05), среднесуточный прирост – 221 г, что выше средних показателей первого опороса по группе на 20 г или 10,50% (р<0,05) и относительный прирост – 138,62%, что выше результатов первого на 7,23% (р<0, 01). | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.subject | свиноматка | uk_UA |
dc.subject | порося | uk_UA |
dc.subject | номер опоросу | uk_UA |
dc.subject | свиноматка | uk_UA |
dc.subject | поросенок | uk_UA |
dc.subject | номер опороса | uk_UA |
dc.subject | sow | uk_UA |
dc.subject | piglet | uk_UA |
dc.subject | farrowing number | uk_UA |
dc.title | Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність | uk_UA |
dc.title.alternative | Влияние методов разведения и возраста свиноматок данской селекции на их производительность | uk_UA |
dc.title.alternative | Influence of breeding and age methods of danish breeding dives on their productivity | uk_UA |
dc.type | Other | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Статті, тези доповідей |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
2.pdf | 422,53 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.