Еймеріоз у вивірки звичайної sciurus vulgaris, діагностика та лікування

Abstract

У білки звичайної Sciurus vulgaris реєструють декілька збудників еймеріозу: Eimeria sciurorum Galli-Valerio, 1922; Eimeria serbica, Pop-Cenitch and Bordjochki, 1957; Eimeria andrewsi, Yakimoff and Gousseff, 1935; Eimeria silvana, Pellerdy, 1954; які паразитують в епітеліальних клітинах тонкого відділу кишечнику, переважно в дванадцятипалій та порожній кишках, Eimeria mira, Pellerdy, 1954, переважно паразитує в клубовій кишці. Найбільш поширеним видом є Eimeria sciurorum Galli-Valerio, 1922, яку реєстрували і у Калабрійської чорної білки (Sciurus meridinalis) в Італії. Зараженість білок Eimeria spp. в Італії становила на рівні 95%. Проблема протозоозів домашніх екзотичних тварин є нагальною. Основними клінічними ознаками є діарея, відмова від корму, пригнічення, анемія. Застосування 1% розчину норсульфазолу водорозчинного протягом 7 днів виявилося ефективним при лікуванні білок звичайних, хворих на еймеріоз. У белки обычной Sciurus vulgaris регистрируют несколько возбудителей еймериоза: Eimeria sciurorum Galli-Valerio, 1922; Eimeria serbica, Pop-Cenitch and Bordjochki, 1957; Eimeria andrewsi, Yakimoff and Gousseff, 1935; Eimeria silvana, Pellerdy, 1954; которые паразитируют у двенадцатиперстной и тощей кишках, Eimeria mira, Pellerdy, 1954 преимущественно паразитирует в ободочной кишке. Наиболее распространенным видом является Eimeria sciurorum Galli-Valerio, 1922, которую регистрировали и у Калабрейской черной белки (Sciurus meridinalis) в Италии . Зараженность белок Eimeria spp. в Италии была на уровне 95%. Проблема протозоозов домашних екзотических животных являнтся актуальной. О сновными клиническими признаками есть диарея, отказ от корма, угнетение, анемия. Применение 1% раствора норсульфазола водорастворимого на протяжении 7 дней оказалось эффективным при лечении белок обычных, больных эймериоз.