Судинно-тромбоцитарний гемостаз у корів у період тільності та його корекція

Abstract

Дослідження гемостазу, властивостей крові тільних корів дозволили узагальнити та обґрунтувати їх динаміку в процесі виношування плоду. Виявлено їхні особливості в розрізі трьох триместрів вагітності. Визначено їхні відмінності за період тільності та після отелу. Виявлена реологія крові та показники гемостазу залежно від тривалості третього періоду отелу, тобто видалення посліду. Розроблена і запропонована схема їх корекції. Результати досліджень отримані в чотирьох послідовно проведених серіях дослідів. Практичну значимість результатів визначили в науково-виробничому досліді. Першій етап включав у себе дослідження зазначених показників та процесів до отелу. Упродовж трьох періодів досліджень та за весь його період (упродовж 9 місяців) в умовах СФГ « Віталія» формували дослідні та контрольні групи тварин. Виявлено наступне. Виношування плоду спонукає організм матері активізувати механізми захисту від крововитрат під час отелу. Підвищуються коагуляційні властивості крові. Збільшується гемостатичний потенціал крові. Адгезивна активність тромбоцитів підвищується. Здатність до фібринолізу кров’яного згустку знижується. За період трьох місячних досліджень (по 3 місяці у періоді) виявлені наступні характеристики. У кінці першого місяця досліджень кров’яних пластинок у крові корів виявлено в 1,16 рази менше, ніж у корів, віднесених до контролю. До кінця третього місяця досліджень їх кількість у крові залишалась стабільною. Дані показники становили 282,53±4,34 та 285,43±4,48 тис/мк. Час переутворення протромбіну в тромбін, тобто тромбіновий час, становив 42,92±0,12 с., 42,99±2,33 с. та 41,93±1,83 с., зниження не вірогідне. У корів, віднесених до першої дослідної групи, перша стадія згортання крові відбувалася у 1,21 рази швидше. Час переутворення протромбіну в тромбін, тобто тромбіновий час, у корів, віднесених до контролю, не змінювався. Середній рівень цього часу, становив 44,24±0,28 с. У тварин дослідних груп тромбіновий час знизився до 42,92±0,12 с., 42,99±2,33 с. та 41,93±1,83 с. Зниження було не вірогідно більше, ніж у не тільних тварин. У кінці першого триместру досліджень ПЧГ у нетелів знизився. Він виявився в 1,21 рази меншим даного показника корів, віднесених до контролю (р<0,05). Час переутворення протромбіну в тромбін поступово скорочувався. У кінці першого триместра досліджень у корів першої групи він скоротився в 1,28 рази (р<0,05) у порівняні з контрольними показниками. У передплідний період до 60 доби та у наступні 30 діб плідного періоду ПЧГ у корів, віднесених до другої та третьої груп, був у 1,14 - 1,13 рази (р<0,05) менше показників контролю. Упродовж усього передплідного періоду та на початку плідного ( перші 90 діб) в’язкість крові корів знижувалась повільно і не досягла вірогідних позначень. Тромботест крові корів, зарахованих до дослідних груп, не вірогідно підвищувався в 1,05 рази. Ущільнення ниток фібрину (ретракція кров’яного згустку) підвищувалась. Така зміна виявлена лише у корів першої тільності ( у 1,15 рази, (р<0,05). У тварин другої лактації та з третьою тільністю РКЗ протікала практично за однаковий час у порівнянні з контрольними тваринами. Здатність тромбоцитів до склеювання впродовж першого періоду досліджень коливалась незначно, від 41,36±1,18% до 39,06±0,89%, у тварин І групи. У тварин контрольної групи – від 38,84±2,68% до 39,86±1,68%. У середньому, адгезія кров’яних пластинок зросла в 1,02 рази. Наступні три місяці плідного періоду гемостаз крові корів та ії властивості змінювалися наступним чином. У середньому, кількість PLT знижувалася. У крові корів, зарахованих до першої дослідної групи, у 1,28 рази (р<0,01), другої та третьої групи - у 1,20 рази (р < 0,01). У корів контрольних груп їх кількість залишалася більшою. Упродовж першого періоду, другого триместру досліджень гемостаз та властивості крові набували наступних показників. У середньому, у корів, віднесених до першої групи, в’язкість крові виявилася в 1,12 рази більшою контрольних позначень (р < 0,05), а другої та третьої - у 1,10-1,08 рази. У наступному виявлено поступове підвищення в’язкості крові. Розщеплення фібрину – полімеру (фібриноліз кров’яного згустку) упродовж наступних трьох місяців тільності протікало незначно довше (тварини першої групи). У корів другої групи впродовж 4, 5 та 6 місяців даний процес протікав у 1,11, в 1,18 та в 1,15 рази довше (р < 0,05). У корів останньої групи - у 1,20 довше (кінець третього місяця тільності) і в 1,15 рази (р < 0,05) в середньому. Тромботест, як показник гемостазу, підвищувався у тільних корів. У кінці четвертого місяця тільності був більшим у 1,13 рази (тварини першої групи), ніж контрольні позначення (р<0,05). У корів, зарахованих до другої групи (кінець четвертого місяця тільності), тромботест був у 1,18 рази більшим, ніж дані контролю (р< 0,05). У кінці другого відрізка часу тільності корів (3 - 6 місяць) даний показник у корів другої групи виявися в 1,06 рази більшим. У тварин третьої групи тромботест був у 1,20, у 1,07 та в 1,06 рази, а в середньому, у 1,12 рази більшим контролю (р<0,05) за місяцями досліджень. Ретракція кров’яного згустку, як показник гемостазу тільних корів, відбувалася значно менше. У середньому, у 1,06 - 1,07 рази, ніж у не тільних корів. У корів, які другий раз виношували плід, здатність тромбоцитів до адгезії стала більшою. Адгезивність тромбоцитів підвищилася в 1,18 рази (р<0,05). Початок сухостійного періоду супроводжується значними змінами параметрів гемостазу, властивостей крові. Знижується в крові кількість PLT. У крові корів, віднесених до першої групи, у 1,26 рази ( 7 місяць, р<0,01). До кінця 8 та 9 місяців їх кількість збільшується в 1,39 - 1,34 рази (р < 0,01). У корів наступних двох груп їх кількість у крові (7 місяць) виявилась у 1,21-1,17 рази більшою (р < 0,01). До завершення сухостою (8 та 9 місяці) PLT виявлено, у середньому, у 1,21-1,19 рази більше (р<0,01). Третій період тільності супроводжується значним посиленням коагуляції крові. Протромбіновій час виявився в 1,60 рази меншим, у кінці 7 місяця тільності ( перша група, р<0,01). У корів контролю процес переутворення протромбіну в тромбін протікав у 1,50-1,56 рази триваліше (р < ,01). У корів другої дослідної групи ПТЧ становив 28,32±0,96 с., 27,44±1,16 с. та 27,58±2,04 с. У середньому досягав 27,58±2,04 с. у тварин другої групи. У тільних корів ПТЧ до завершення виношування плоду практично не змінювався. У не тільних корів протромбіновій час виявився в 1,50-1,56 рази тривалішим, ніж у тільних корів (р<0 ,01). Протромбіновий час у корів, віднесених до другої та третьої групи відповідно був: у 1,58; 1,51; 1,57 та у 1,57; 1,56; у 1,58 рази меншим (р<0 ,01). Це вплинуло на параметри протромбінового індексу. Він також виявився більшим у не тільних корів. ПТЧ свідчить про швидкість утворення кров’яного згустку. За період сухостою в корів першої групи ПТЧ доводить, що даний процес відбувається в 1,41, 1,25 (р<0,01) та 1,24 рази швидше (р<0,01), ніж у не тільних корів. У тварин другого контролю індекс протромбіну був у 1,15; 1,05 та 1,12 рази (р < 0,05) більшим даного показника корів дослідної групи. У тварин з третьою тільністю зазначений індекс у середньому, виявився в 1,14 рази меншим ( р < 0,05, порівняння з контрольною групою). Час впливу тромбіну на фібриноген та утворення фібрину (тромбіновий час) у тільних корів протікав швидше. Гемостаз та властивості крові набувають нових позначень за період тільності. Здатність крові рухатися по судинах, яка залежить від її в’язкості, знижується. Ми це пов’язуємо з динамікою даного показника крові. В’язкість крові становила 4,88±0,06 Па*с в кінці третього місяця тільності (перша група). До завершення плідного періоду (4 - 9 місяці тільності) в’язкість крові корів підвищилася в 1,15 (р < 0,05) – 1,34 рази (р < 0,01) у порівнянні з першим триместром. Інша картина спостерігається за даним показником у кінці наступних триместрів тільності. В’язкість крові корів була в 1,12 рази (р < 0,05), а в кінці третього триместру в 1,18 рази (р < 0,05) більшою, ніж в’язкість крові не тільних корів ( другий період тільності ). За 9 місяців тільності в’язкість крові корів підвищилась у 1,12 -1,18 рази (р < 0,05). Згортання крові вірогідно швидше відбувалося в тільних корів. Така характеристика даного процесу встановлена лише в сухостій (у 1,12 рази, р < 0,05, тварини першої групи) і в 1,10 рази у корів двох наступних груп. Фізіологічний стан організму корів впливає на процес фібринолізу. У предплідний період та на початку плідного, коли закінчується формування плаценти, розщеплення фібрину – полімеру у фібрин – мономер відбувається швидше, ніж у корів, зарахованих у контроль (у 1,16 рази, р < 0,05). До середини плідного періоду цей процес протікав за 5,41±0,13 хв. і 6,30±0,06 хв. Необхідно вказати на наступне. Фібриноліз з підвищенням часу тільності протікає довше. У корів першої групи в період завершення сухостою цей процес відбувався в 1,13 рази довше. Тромботест упродовж усього періоду тільності підвищується. У першій групі тварин його динаміка характеризується підвищенням у 1,04; 1,20 (р < 0,01) та 1,40 рази (р < 0,001), а третьої - у 1,16 – 1,17 рази (р < 0,05). У другій групі тварин він мав наступні характеристики: - 4,75±0,35 ст. та 4,83±0,25 ст. Ущільнення ниток фібрину протікало повільніше у тільних корів. У середньому, за період досліджень упродовж 9 місяців, воно відбувалося в 1,08 рази довше (показники першої групи). Тромбоцити підвищують здатність до склеювання, до адгезії. Від початку плідного періоду до закінчення сухостою дана властивість тромбоцитів підвищується в 1,18 рази(р < 0,05, нетелі). У контрольних корів не змінюється - 39,36±0,68 % і 38,43±1,28 %. Спрямованість нашої роботи спонукала до визначення характеристик захисних механізмів, гемостазу та властивості крові, пов’язаних з отелом, а саме, у період після отелу. Гемостаз після отелу в корів відрізнявся. Рівень PLT у крові корів після отелу підвищується. У 1,21 рази (р < 0,05) у порівнянні з показником перед отелом і менше контролю в 1,09 рази. Перша стадія процесу згортання крові, тобто дія протромбіну (ПЧ) після отелу знижується до 30,48±0,65 - 30,50±0,10 с. Виявилося, що він менше в 1,39, в 1,46 та 1,26 рази у тварин після отелу. Цей показник впливає на власний індекс. Він, індекс протромбіну, у корів після отелу по групах був вірогідно меншим (у 1,14, у 1,27 (р < 0,05) та в 1,08 рази ) контролю. Перша доба після отелу не характеризується зміною динаміки гемостазу та властивостей крові. ТЧ мав значно менші показники, ніж у контролі. Це свідчить про те, що згортання крові відбувалось інтенсивніше - у 1,13 рази; 1,26 та в 1,20 рази (р < 0,05). АЧТЧ гемостазу корів, як і ТЧ, мав менші показники, ніж у контролі – у 1,23; 1,14 та в 1,38 рази (р < 0,05 - р < 0,01). Під час досліджень, на першу добу після отелу, фібриногену виявлено в 1,25; 1,30; 1,33 рази більше ( р < 0,01). Дослідження на третю добу після отелу у корів дозволили встановити наступне. В’язкість крові залишалась більше в 1,07; 1,11; 1,10 рази. Згортання крові на 3 добу після отелу в корів прискорювалася. Фібриноліз протікав довше. У корів на 3 добу після отелу це не вірогідно триваліше показника контролю. Тромботест залишався вірогідно більшим. Післяфаза протікала в 1,12 рази довше у корів першого, другого та третього - у 1,25 рази (р < 0,05). Питома вага крові корів поступово знижувалась після отелу. На 9 добу коливалась від 1,048±0,002 Н/м3 до 1,055±0,002 Н/м3 , а у не тільних тварин - 1,055±0,002 - 1,050±0,002 Н/м3. В’язкість крові виявилась більшою, у 1,08 - 1,10 рази. Швидкість згортання крові на 9 добу після отелу в корів відбувалась швидше. Процес відбувався за 358,50±5,12, 362,42±5,36 та 360,02±5,22 с. Розщеплення ниток фібрину, тобто розсмоктування кров’яного згустку протікало в 1,05, 1,04 та в 1,04 рази швидше, але не вірогідно довше, ніж у корів контрольних. На цей час досліджень тромботест корів залишався вірогідно більшим (у порівнянні з контролем). Ретракція кров’яного згустку протікала в 1,12; 1,25 та в 1,25 рази довше (р < 0,05). У третій серії досліджень визначали динаміку показників гемостазу та реології крові корів залежно від тривалості третього періоду родового процесу. Розподіл тварин по групах проводили на основі показника тривалості третього періоду отелу. За умов перебігу цього процесу впродовж шести годин - це тварини першої групи. До другої та третьої групи відносили корів, у яких видалення посліду відбувалось до дев’яти-дванадцяти годин. У четверту групу - довше дванадцяти годин. З не тільних корів формували контроль. У корів з тривалістю періоду видалення посліду до 12 годин, тромбоцитів у крові корів визначено менше. У корів з тривалістю даного періоду до 6 годин, кількість тромбоцитів у крові становила 222,00±11,01 тис/мкл. Із збільшенням тривалості періоду видалення посліду до 9-12 годин кількість тромбоцитів тенденційно знижується в 1,02-1,04 рази. Їх кількість у не тільних корів у 1,32; 1,33 та в 1,36 рази більша, ніж за умов тривалості цього процесу до 6, 9 та 12 годин. Тривалий час видалення посліду підвищує ПТЧ гемостазу (показники в кінці 8 місяця тільності). ПТЧ виявився на рівні 32,40 ± 0,17 с. (тварини 1 гр.). Він діяв у 1,34 рази швидше, ніж у корів з тривалістю процесу до 9 годин, (р < 0,01). У тварин ( ІІ, ІІІ та ІV ) груп ПТЧ коливався від 27,73 ±0,52 с. до 28,73 ±0,93 с. Його вплив відбувався швидше в 1,56 - 1,51 рази (у корів другої та четвертої групи), (р < 0,01, ніж у корів контролю). Встановлено зниження показників протромбінового індексу гемостазу до 38,00±3,75%. Його показники менші, ніж у контрольних корів, у 1,09; 1,10; 1,12 (р < 0,05) та в 1,28 рази (р < 0,01). МНВ виявився більше в 1,47 (р <0,01); 1,04 та в 1,11 рази (р < 0,05). У не тільних тварин тромбіновий час гемостазу становив - 43,73±0,49 с. У четвертій серії дослідів проводили корекцію показників судинно-тромбоцитарного гемостазу тільних корів. Визначали властивості крові, показники відтворення. Корекція позитивно вплинула на в’язкість крові. Вона виявилася в 1,14 – 1,46 рази меншою у тварин дослідних груп (р < 0,05 - р < 0,01). Швидше відбувалося згортання крові корів контрольної групи. У дослідних тварин за 330,06±8,24 с. (показник першої групи) і 328,45±5,12 с. у корів другої дослідної групи. При контролі – за 329,40±5,10 с. Під впливом корекції знижується в 1,22-1,21 рази процес фібринолізу (порівняння з показником до корекції). Процес протікав у 1,06-1,11 рази швидше даного показника у тварин контрольної групи. Тромботест виявився на рівні 7,15±0,17 ст. – 7,25±0,25 ст. (дослідні групи) та 7,10±0,30 ст. у контрольних тварин. Після корекції він знизився в 1,05-1,06 рази. Ретракція кров’яного згустку відбувалася в крові корів дослідних груп у 1,15-1,20 рази повільніше до корекції і відповідала показнику контрольних корів після корекції. Упровадження результатів досліджень у виробництво – науково-виробничий дослід, за загальною схемою якого використано 50 тільних корів, яких розподіляли на дві групи: проводили корекцію дослідну (40 корів) та контрольну (10 корів). У науково-виробничому досліді вартість отриманої додаткової продукції за рахунок телят дослідних груп - від 450 до 750 грн. У цілому, отримано прибутку від 43,90 до 73,17 грн. на одну тварину дослідної групи.