До питання про медіацію у вирішенні колективних трудових спорів

Abstract

Стаття присвячена розгляду актуальних питань, які пов’язані із визначенням та характеристикою способів для вирішення колективних трудових спорів. Автором проаналізовано підходи до визначення поняття «колективний трудовий спір», визначено основні способи їх вирішення. Охарактеризовано примирні процедури та їх варіативність у трудовому праві. У проведеному дослідженні вказані переваги використання альтернативних способів вирішення трудових спорів. Окремо виділено способи характерні для захисту колективних інтересів працівників. Особливу увагу автор приділив перспективам медіації у вирішенні колективних трудових спорів, надавши характеристику змісту, основних специфічних рис процедури та її переваг перед іншими способами. Аналіз законодавчого закріплення правил та процедур посередництва, дозволив сформулювати наступну позицію: посередництво у колективних трудових спорах видається обмеженим за можливістю вибору тих осіб, що покликані сприяти захисту порушених трудових прав та законних інтересів. Автором зроблені висновки, що закріплення можливості використання медіації при вирішенні колективних трудових спорів на законодавчому рівні буде мати значний позитивний ефект, з огляду на швидкість, гнучкість, ефективність, економність та інші характеристики процедури. Медіація при вирішенні колективних трудових спорів сприятиме підвищенню стабільності трудових відносин та ефективному балансу інтересів роботодавців та трудового колективу. Також основною метою медіації є підвищення активності сторін у вирішенні їхніх суперечок під їх власним контролем, не підпорядковуючись довгим і суворим правилам. Крім того, медіація задовольняє потреби сторін у конфіденційності, навіть коли це питання колективних інтересів. Це дозволяє уникнути певних проблем, викликаних публічністю судових рішень і слухань.