Короткий опис(реферат):
The aim of the study is to determine the status of development of the problem of doctoral training reformation at the national and international level. The paper analyzes the extent of prior investigation of the issue on reforming doctoral training and education on the national and global scale. The research focuses on the interrelated political, economic, social, cultural, organizational and academic contexts, where this phenomenon emerges. The structural and logical analysis of the scientific studies of both Ukrainian and foreign scholars exploring the issues of major diversity trends in PhD employment facing doctorate holders beyond academia, the impact of their acquisition of transversal competencies and skills on the social and economic development and nation building make it possible to conclude that much has been done in trying to go in depth into the subject matter in question. Though there has been much debate on the nature of transformation of doctoral education, it is clear that this process is widely studied from various perspectives, including but not limited to, transformation triggers, agents of change, content, structure, trans-disciplinary context.
Суть розробки, основні результати:
Метою статті є визначення стану розроблення проблеми реформування докторської підготовки на національному та міжнародному рівнях. У статті характеризовано стан дослідження проблеми реформування докторської підготовки. Здійснено аналіз наукової літератури, присвяченої розгляду політичних, соціально-економічних, організаційних та освітніх аспектів реформування докторської освіти на сучасному етапі. Структурно-логічний аналіз наукових робіт як українських, так і зарубіжних вчених, які досліджують питання основних тенденцій трансформації докторантури дозволяє зробити висновок, що процес реформування докторської підготовки широко вивчається з різних точок зору, включаючи, крім іншого, видозмінення цілей і завдань докторантури, принципів і структури організації процесу підготовки аспірантів з урахуванням потреб і запитів споживачів ринку освітніх послуг, зміст, форми і методи докторської підготовки; оновлення методів і критеріїв забезпечення якості процесу підготовки аспірантів і результатів реалізації освітньо-наукових програм підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти; зміна моделі «науковий керівник-аспірант», розробка відповідних вимог до наукових керівників та університетів, що реалізують освітньо-наукові програми підготовки здобувачів третього рівня вищої освіти тощо.
