Особливості організації системи сівозмін та впорядкування території сільськогосподарських підприємств в умовах ринкової економіки

Abstract

Теоретичні аспекти організації системи сівозмін та впорядкування території сільськогосподарських підприємств відіграють ключову роль у сучасному аграрному управлінні. Організація системи сівозмін є однією з основних стратегій забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, уникнення виснаження ґрунтів та збереження їхньої родючості. В 1 розділі роботи проаналізовано методи організації території підприємств сільськогосподарського призначення та досліджено економічні аспекти організації системи сівозмін та впорядкування територій. В 2 розділі досліджено ТОВ агрофірма «Низи» Низівської селищної ради Сумського району Сумської області, яке орендує 1874,1053 га сільськогосподарських земель. Дослідження показало, що рельєф земельних ділянок, які перебувають в користуванні агрофірми, визначається двома рівнями: підвищеним та низьким. Перший рівень включає орні землі та населений пункт смт. Низи, в той час як другий рівень – це заплава р. Псел. При цьому, ерозійні процеси майже відсутні, що є позитивною рисою для сільськогосподарської діяльності. Аналіз крутизни схилів угідь вказує на те, що рельєф території можна вважати задовільним, оскільки значна частина земель розташована на менш крутих схилах (0-1 0 – 1820,6211 га, 1-2 0 – 22,0758 га). Окремо визначено класифікацію орних земель за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур. Враховуючи різноманітність якості ґрунтів, встановлені п'ять класів, відзначаючи їхню придатність та непридатність для сільськогосподарського використання. В 3 розділі вироблено раціональні рішення щодо структури посівних площ. Запропонована польова зернопросапна 5-пільна сівозміна розглядається як оптимальний варіант, що враховує територіальну контурність, розміри ділянок, економічну ефективність та максимізацію використання природних ресурсів. У діючій сівозміні спостерігається найвищий рівень рентабельності у культур соняшнику, досягаючи 61,16% на 0,44 поля. Однак, у запропонованій сівозміні цей показник збільшується до 64,69%, при зменшенні кількості полів соняшнику до 0,35, що зумовлено покращенням агротехніки та оптимізацією вибору попередників для соняшнику. Щодо кукурудзи на зерно, рентабельність у діючій сівозміні становить 10,23%, тоді як у запропонованій вона суттєво підвищується до 18,40%. Аналогічний тренд спостерігається і для інших культур, таких як соя та озима пшениця, де запропонована сівозміна також виявляється більш ефективною. Загальна рентабельність у запропонованій сівозміні зростає до 27,62%, порівняно з 23,20% у діючій сівозміні, свідчачи про загальне покращення ефективності господарювання. Такий результат досягнуто за рахунок оптимізації структури сівозміни, вибору оптимальних попередників та адаптації агротехніки. Доведено, що розроблена сівозміна є адаптованою до місцевих умов і враховує специфіку ТОВ агрофірма «Низи».