Інституційний розвиток університетів у контексті імплементації концепції «Відкрита наука»

Abstract

У статті проаналізовано політику і процедури імплементації концепції «Відкрита наука» як підґрунтя інституційного розвитку університетів. Охарактеризовано ключові події та документи Європейського дослідницького простору, які визначають політику та процедури розвитку Відкритої науки. Зроблено висновок, що Відкрита наука представляє новий підхід до наукового процесу, заснований на спільнійроботі та нових способах розповсюдження знань за допомогою цифрових технологій та нових інструментів спільної роботи. Відкрита наука підвищує якість та вплив досліджень шляхом сприяння їх відтворюваності та міждисциплінарності; відкритому та спільному способу виробництва та обміну знаннями і даними у процесі дослідження; підвищенню якості досліджень, надійності їх результатів та чутливості науки до потреб суспільства. Визначено, що цілями Відкритої науки є: відкритість даних; розвиток Європейської хмари відкритої науки як об’єднаної екосистеми інфраструктур даних досліджень; розроблення показників нового покоління щодо оцінювання якості та впливу досліджень, які доповнюють загальноприйняті показники з метою врахування відкритості наукових практик; вільний доступ до всіх рецензованих наукових публікацій, заохочення раннього обміну різними видами наукових результатів; визнання відкритості наукової діяльності в системах оцінювання наукової кар’єри дослідників; відповідність усіх дослідження, що фінансуються в ЄС, загально узгодженим стандартам дослідницької доброчесності; набуття вченими Європи необхідних навичок та забезпечення підтримки для навчання процедурам та практикам Відкритої науки; можливість широкої громадськості зробити значний внесок у виробництво наукових знань в Європі. Проаналізовано характеристики та індикатори Відкритої науки, які визначають напрями інституційного розвитку університетів. До характеристик Відкритої науки віднесено наступні: відкриті дані; відкрита академічна комунікація; відкритий доступ до публікацій. Індикаторами відкритих даних досліджень визначено: репозиторії даних досліджень; політика фінансування щодо спільного використання даних; ставлення дослідника до спільного використання даних; індикаторами відкритої академічної комунікації – відкриті експертні відгуки; політика журналу щодо відкритих експертних відгуків; використання альтметричних платформ; виправлення та відкликання; індикаторами відкритого доступу до публікацій – публікація у відкритому доступі; препринти; альтернативні видавничі платформи; політика фінансування щодо відкритого доступу; політика журналу щодо відкритого доступу; ставлення дослідника до відкритого доступу. Цілі Відкритої науки орієнтовані на відкритість даних; розвиток European Open Science Cloud (Європейської хмари відкритої науки) як об’єднаної екосистеми інфраструктур даних досліджень; розроблення показників нового покоління щодо оцінювання якості та впливу досліджень, які доповнюють загальноприйняті показники з метою врахування відкритості наукових практик; вільний доступ до всіх рецензованих наукових публікацій, заохочення раннього обміну різними видами наукових результатів; визнання відкритості наукової діяльності в системах оцінювання наукової кар’єри дослідників; відповідність усіх дослідження, що фінансуються в ЄС, загально узгодженим стандартам дослідницької доброчесності; набуття вченими Європи необхідних навичок та забезпечення підтримки для навчання процедурам та практикам Відкритої науки; можливість широкої громадськості зробити значний внесок у виробництво наукових знань в Європі. Проаналізовано ключові положення та перспективні напрями політики ЄС щодо розвитку Відкритої науки. Акцентовано увагу на важливості підтримки університетів на національному та європейському рівнях для масштабного впровадження практики Відкритої науки.