dc.description |
Growing buckwheat is important for food security and healthy nutrition in
Ukraine and around the world. The grain of this crop is an important source of
protein, vitamins and minerals such as magnesium, iron and phosphorus. One of
the key factors that plays an important role in buckwheat cultivation is the variety.
Determinant buckwheat varieties provide stable yields. They are
characterized by uniform growth and simultaneous fruit formation, which allows
for a more predictable harvest time. These varieties are popular among farmers
because they reduce the cost of crop care and harvesting.
On the other hand, indeterminate buckwheat varieties provide a longer
fruiting period and have the ability to continue to produce crops during a long
growing season. This is useful in the context of global climate change, where
adverse weather conditions can significantly affect the stability and level of yields.
Indeterminate (conventional) varieties provide more flexible buckwheat
cultivation, especially for farmers and in rural areas.
Choosing the optimal time and method of sowing buckwheat plays a key
role in achieving high yields and ensuring the successful cultivation of this
valuable cereal crop. Determining the appropriate sowing date depends on weather
and climate conditions and regional characteristics. Buckwheat is a crop that can
withstand cool conditions, so it is usually sown in the early spring to maximize the
crop's moisture supply.
The sowing methods are also had to be taken into account according to the type of soil and its moisture content. The best way to sow buckwheat is to use a regular row seeding method. However, buckwheat is also sown in a wide-row
method. Under such conditions, the crop's nutrition area increases and the seeding
rate per unit area decreases, which, in turn, can positively affect the yield and
economic efficiency of cultivation.
Fertilization of buckwheat with mineral fertilizers plays an important role in
ensuring active growth and development of plants, as well as the formation of a
high yield. Buckwheat, like many other crops, requires the right amount of
nutrients for optimal growth and development.
One of the key mineral elements required for buckwheat is nitrogen. It
promotes leaf and stem formation and increases yields. Phosphorus is essential for
healthy root development and flower formation, which is a prerequisite for grain
formation. Potassium also plays an important role in regulating the water balance
of plants and increasing resistance to stressful conditions.
When choosing the optimal rate of fertilizer for buckwheat, it is important to
take into account not only the needs of plants for specific nutrients, but also soil
characteristics such as pH, humus content, fertility, etc.
Well-chosen mineral fertilizers contribute not only to buckwheat yields, but
also to the optimal use of natural resources and environmental protection. They
help to provide the plants with the necessary nutrients evenly and efficiently,
which affects the quality and quantity of the crop, as well as the overall condition
of the agroecosystem.
Taken together, all of the above factors play an important role in shaping the
crop's yield. Therefore, the issue of choosing the best agricultural practices for
growing buckwheat is extremely relevant.
To determine the optimal conditions for growing buckwheat of determinant
and indeterminate varieties, a study was conducted at the Educational and
Research and Production Center (ERPC) of Sumy National Agrarian University.
The soil on which the experiment was laid out is a typical low-alkalized, lowhumus medium loamy Chernozem on loess. The experiment was a five-factor
experiment. In particular, one of the factors was the varieties Yaroslavna (determinant) and Slobozhanka (indeterminate). The next factor studied was the
timing of sowing - early or recommended (generally accepted). The third factor
was sowing methods, in particular, conventional row sowing (with a row spacing
of 15 cm) and wide-row sowing (45 cm). Fertilizer doses were also studied,
namely the half dose recommended for buckwheat, the dose calculated for the
planned yield, and the proposed dose of fertilizer that was applied with additional
fertilization during the critical phase of buckwheat vegetation. In recent years, in
the conditions of the Northeastern Forest-Steppe of Ukraine, buckwheat's
predecessors have hardly been studied by scientists. Therefore, one of the main
factors in our research was the predecessors, namely winter rye and annual grasses.
The study analyzed the germination and survival of plants of early maturing
buckwheat varieties Slobozhanka and Yaroslavna. The results showed that both
varieties had higher germination and survival rates at early sowing dates. However,
the Yaroslavna variety showed better tolerance to environmental conditions, with a
3% higher survival rate compared to Slobozhanka. Both varieties had different
germination rates, with Slobozhanka having 1-2% higher germination rates. The
study also emphasized the importance of sowing dates, noting that sowing in the
first decade of May (on average over the years of research) was the most favorable
for both varieties.
The formation of buckwheat yields in the studied varieties was described.
For the Slobozhanka variety, the average yield ranged from 2.11 to 2.63 t/ha, and
for the Yaroslavna variety - from 2.54 to 2.72 t/ha. The optimal sowing dates were
less favorable, with the maximum yield obtained with conventional row sowing
(row spacing of 15 cm). Early sowing dates (May 1-10) were more effective,
especially for the wide-row method (row spacing of 45 cm), with yields ranging
from 2.11 to 2.63 t/ha.
The study analyzed and determined the germination and survival rates of
buckwheat plants of Yaroslavna and Slobozhanka varieties at different sowing
dates and predecessors. The results showed that the Slobozhanka variety had
higher germination rates at early sowing after the winter rye predecessor The variety Yaroslavna had a better accumulation of dry matter, but the
variety Slobozhanka was characterized by a more developed vegetative mass. The
grain weight of Slobozhanka was higher, and the grain to straw ratio was 30-33%,
which was significantly higher than that of Yaroslavna.
The study compared the productivity of buckwheat varieties of different
morphotypes (Slobozhanka and Yaroslavna) under the influence of sowing dates
and predecessors. The results showed that the Slobozhanka variety had the best
yield structure, especially when sown after winter rye in early May. The
Yaroslavna variety was characterized by a lower yield level. However, a
significant influence of predecessors and sowing dates on these indicators was
found. The study showed that early sowing after winter rye is more favorable for
buckwheat production, especially for the Yaroslavna variety, while the
Slobozhanka variety better realized its potential productivity with a higher rate of
plant lakeiness.
For the Yaroslavna variety, the weight of 1000 grains were higher at the
optimal sowing date of May 10 and ranged from 28.0 g to 28.5 g, while at a later
sowing date, the grain weight decreased. Grain quality indicators depended on the
sowing date and varietal characteristics, which were characterized by high
homogeneity (84-89%). The Slobozhanka variety had higher grain quality and
uniformity (82-92%), but was more dependent on cultivation technology. Both
varieties belong to the group of high-yielding and high-quality buckwheat varieties
with high nutritional properties, and Slobozhanka showed better performance
under different growing conditions.
Buckwheat varieties for mass production require resistance to lodging,
shattering and a harmonious ripening process. The Slobozhanka variety has a
higher lodging index than the Yaroslavna variety, with a sufficiently long
flowering period and a larger number of inflorescences, which leads to an increase
in the lodging index. The variety Yaroslavna demonstrates a more friendly
ripening process and is better adapted to mechanized harvesting with a lodging
index of 19.2%.
We analyzed the grain quality indicators of buckwheat varieties
Slobozhanka and Yaroslavna. In the Slobozhanka variety, the quality indicators
were the highest with early sowing and wide row spacing: 31.5 g/1000 grains, 94%
uniformity, and 24.8% filminess. The quality decreased with late sowing, and the
wide-row sowing method confirmed similar results. The variety Yaroslavna
showed high quality indicators regardless of row spacing and sowing method. The
genotype (morphotype) played a significant role in grain quality, while the
cultivation technology had a minor effect.
Buckwheat is a valuable fodder crop when used in animal feeding,
especially during the stall period. It is rich in mineral salts and vitamins, but should
not be fed to pregnant cows and calves. Buckwheat straw can be mixed with other
feeds and contains 0.30 feed units, 15.7 g of calcium, 1.4 g of phosphorus and 24 g
of digestible protein per 1 kg of dry weight. The nutritional value of buckwheat
straw varies depending on the variety, sowing time and harvesting method, with
Slobozhanka variety producing 18.6 to 22.9 c/ha of feed units, and Yaroslavna
variety producing 20.5 to 22.7 c/ha of feed units, while providing 62-76 c/ha of
straw with a valuable mineral composition.
The study examined the response of buckwheat varieties of different
morphotypes to several fertilizer options in the Northeastern Forest-Steppe of
Ukraine. The Yaroslavna variety showed the highest yield in 2021, reaching 2.91
t/ha when fertilized with N30P45K45+N15, while the Slobozhanka variety had higher
yields in 2021 and 2022. Despite the extreme weather conditions in 2023, the yield
of the Yaroslavna variety was 1.09 t/ha, and Slobozhanka was 0.92 t/ha. The study
emphasizes the importance of choosing the right fertilizer for buckwheat
production.
The grain weight of the studied buckwheat varieties increased by 11-26 g/l
depending on the fertilization system. The Yaroslavna variety reacted differently to
the grain fullness index, with the maximum grain weight observed in the variants
N30P45K45+N15 and N50P30K70. On average, over the three years of research, the
weight of 1000 seeds increased by 0.3-2.1 g in both varieties when fertilizers were
applied. In the variety Slobozhanka, the weight of 1000 seeds was higher in the
variant N50P30K70, reaching 29.3 g. The use of different fertilizer options and
varieties of different morphotypes had a positive effect on the quantitative yield
indicators, exceeding the control indicators. The maximum yield was achieved on
the variants N30P45K45+N15 and N50P30K70, while the quality of grain reached a
maximum on the background of N16P16K16+N15 and N50P30K70.
The influence of fertilizer options on the yield and quality of buckwheat was
studied. In the Slobozhanka variety, the highest yield of 2.52 t/ha was achieved
when the calculated dose of fertilizer (N50P30K70) was applied. In the variety
Yaroslavna, the highest yield was 1.96 t/ha at a fertilizer dose of N30P45K45+N15.
The studied varieties showed a significant increase in yield and quality under
different fertilization options.
The number of inflorescences per plant varied depending on the buckwheat
variety and fertilizer background. Yaroslavna had more inflorescences without
fertilizer, but the largest number was formed with the recommended fertilizer
application (N45P45K45). Slobozhanka, in general, had a smaller number of
inflorescences. Leaf surface area was the smallest in Yaroslavna variety with
N22P22K22, and the largest - with N50P30K70 for both varieties.
The influence of fertilizers on the morphological characteristics of
buckwheat plants was determined, focusing on plant height, weight and number of
grains. In the Yaroslavna variety, the tallest plants were observed when N22P22K22
fertilizer was applied, while in the Slobozhanka variety, the maximum plant height
was observed when N45P45K45 was applied. Vegetative weight before harvesting
was similar for both varieties, with the highest value at N22P22K22. The highest
number of grains per plant was on the variant N22P22K22 for both varieties. The
weight of grain per plant was the highest on the variant N22P22K22, and the ratio of
grain to straw was the highest on the control variant for the variety Yaroslavna and
on the variant N50P30K70 for the variety Slobozhanka.
The economic feasibility of its application was established for each studied
element of the technology. Thus, when cultivating the Yaroslavna variety, under different fertilizer application options, total costs increase with increasing fertilizer
application rates, with the highest costs observed for the N22P22K22 and N45P45K45
variants. The yield depends on the mineral nutrients and fertilizer dose. The
highest profit was obtained on the control variant (41.4% profitability), which is
probably due to lower fertilizer costs. The lowest profit was observed in the
N45P45K45 variant (-28.4% profitability), where total costs exceeded grain sales
revenue, resulting in losses. The highest total costs of growing Slobozhanka were
observed in the variants N45P45K45 and N30P45K45+N15, which is due to high
fertilizer costs. In contrast, the highest income was obtained in the variant
N50P30K70 with a total profit of 25320 UAH/ha. The highest profitability is
observed in the N22P22K22 variant, which confirms its effectiveness.
The economic efficiency of growing buckwheat varieties Yaroslavna and
Slobozhanka was also investigated, taking into account the method of sowing and
predecessors. The results show that the most profitable option was the early sowing
date with a wide-row method, with a profitability of 70.1% for Yaroslavna and
81.1% for Slobozhanka. The lowest profitability was observed when buckwheat
was grown after annual grasses, with a profitability of 62.5% for Yaroslavna and
74.9% for Slobozhanka. The results indicate that Slobozhanka has a higher
profitability potential than Yaroslavna. However, the choice of the optimal
cultivation option also depends on other factors, such as product value, production
costs, and potential income. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Вирощування гречки має велике значення для забезпечення продовольчої безпеки та здорового харчування людей в Україні та світі. Зерно цієї культури є важливим джерелом білка, вітамінів та мінералів, таких як магній, залізо та фосфор. Одним із ключових факторів, що відіграє важливу роль під час вирощування гречки є сорти.
Детермінантні сорти гречки дають змогу отримувати стабільні урожаї. Вони характеризуються однорідним ростом і одночасним формуванням плодів, що дозволяє забезпечити більш прогнозований термін збору врожаю. Ці сорти є популярними серед фермерів, оскільки дозволяють зменшити витрати на догляд за посівами та збір врожаю.
З іншого боку, індетермінантні сорти гречки забезпечують більший термін плодоношення і мають здатність продовжувати формування врожаю під час тривалого вегетаційного періоду. Це особливо корисно в умовах мінливого клімату, де несприятливі погодні умови можуть значно вплинути на врожайність. Індетермінантні сорти забезпечують більш гнучке вирощування гречки, особливо для дрібних господарств та в умовах сільської місцевості.
Вибір оптимального строку і способу сівби гречки відіграє критичну роль у досягненні високих врожаїв і забезпеченні успішного вирощування цієї цінної культури. Визначення правильного строку залежить від кліматичних умов і регіональних особливостей. Гречка є культурою, яка добре витримує прохолодні умови, тому часто висівається ранньою весною задля максимального забезпечення культури вологою.
Щодо способу сівби, важливо враховувати тип ґрунту та його вологозабезпеченість. Оптимальним методом сівби вважають звичайний рядковий, проте також гречку висівають і широкорядним способом. Таким чином при збільшується площа живлення культури та зменшується норма висіву на гектар, що в свою чергу може позитивно вплинути на урожайність та економічну ефективність вирощування.
Удобрення гречки мінеральними добривами відіграє важливу роль у забезпеченні здорового росту і розвитку рослин та формування високого врожаю. Гречка, як і багато інших культур, потребує певних поживних речовин для оптимального зростання і розвитку.
Одним із ключових мінеральних елементів, необхідних для гречки, є азот. Він сприяє формуванню листя і стебел, а також підвищує урожайність. Фосфор необхідний для здорового розвитку коренів і формування квітів, що є передумовою для утворення зерна. Калій також грає важливу роль у регулюванні водного балансу рослин та підвищенні стійкості до стресових умов.
Обираючи оптимальну норму добрив для гречки, важливо враховувати не лише потреби рослин у конкретних поживних речовинах, але і характеристики ґрунту, такі як його pH, вміст гумусу, родючість та ін.
Добре підібрані мінеральні добрива сприяють не лише врожайності гречки, але й забезпечують оптимальне використання ресурсів та збереження навколишнього середовища. Вони дозволяють рівномірно і ефективно забезпечити рослини необхідними поживними речовинами, що впливає на якість та кількість врожаю, а також на загальний стан агроекосистеми.
Сукупно, всі вищенаведені фактори відіграють важливу роль у формуванні врожаю культури. Тому, питання вибору оптимального агроприйому під час вирощування гречки є надзвичайно актуальним.
Для визначення оптимальних умов вирощування гречки детермінантних та індетермінантних сортів було проведено дослідження в умовах ННВЦ Сумського національного аграрного університету. Грунт, на якому був закладений дослід - чорнозем типовий слабовилугований малогумусний середньосуглинковий на лесі. Дослід, що проводився був п’ятифакторним. Зокрема, одним з факторів був сорти, що є детермінантним (Ярославна) чи індетермінантним (Слобожанка). Наступним чинником, що вивчався, були строки сівби – ранній чи оптимальний (загальноприйнятий). Третім фактором був спосіб сівби, зокрема, звичайний рядковий (15 см міжряддя) чи широкорядний (45 см). Четвертим – норми добрив, а саме половина, рекомендована, розрахункова та рекомендована норма в якій використовувалось підживлення у критичну фазу. І останнім, однак, найменш вивченим в умовах Лісостепу фактором, був попередник – озиме жито чи однорічні трави.
У дослідженні було проаналізовано схожість та виживання ранньостиглих сортів гречки Слобожанка та Ярославна. Результати показали, що обидва сорти мали вищі показники схожості та виживання за більш ранніх строків сівби. Однак Ярославна показала кращу толерантність до умов навколишнього середовища, маючи на 3% вищу виживаність порівняно зі Слобожанкою. Обидва сорти мали різну схожість, причому у Слобожанки вона була на 1-2% вищою. Дослідження також підкреслило важливість строків сівби, причому перша декада травня була найбільш сприятливою для обох сортів.
Було описано формування врожайності гречки у досліджуваних сортів. Для сорту Слобожанка середня врожайність варіювала від 2,11 до 2,63 т/га, а для сорту Ярославна - від 2,54 до 2,72 т/га. Оптимальні строки сівби були менш сприятливими, при цьому максимальну врожайність було отримано за суцільного посіву. Ранні строки сівби (1-10 травня) були більш ефективними, особливо для широкорядного способу сівби, з врожайністю від 2,11 до 2,63 т/га.
У дослідженні було проаналізовано та встановлено показники схожості та виживання гречки сортів Ярославна та Слобожанка, висіяних у різні строки та після різних попередників. Результати показали, що сорт Слобожанка мав вищі показники схожості, особливо при сівбі на початку травня з озимим житом як попередником. Сорт Ярославна мав краще накопичення сухої речовини, але сорт Слобожанка мав більш розвинену вегетативну масу. Маса зерна сорту Слобожанка була вищою, а співвідношення зерна до соломи становило 30-33%, що перевершувало показники сорту Ярославна.
У дослідженні було порівнюно продуктивність двох сортів гречки, Слобожанка та Ярославна, за різних умов сівби та попередників. Результати показали, що сорт Слобожанка мав найкращі показники структури врожаю, особливо при посіві після озимого жита на початку травня. Сорт Ярославна мав нижчу врожайність, але все ж позитивно реагував на попередники та строки сівби. Дослідження показало, що ранній посів після озимого жита є більш сприятливим для виробництва гречки, особливо для сорту Ярославна, тоді як сорт Слобожанка краще реалізував свою потенційну продуктивність при вищому вмісті озерненості в рослинах.
Для сорту Ярославна маса 1000 зерен була вищою за оптимального строку сівби 10 травня і становила від 28,0 до 28,5 г, тоді як при запізненні із сівбою маса зменшувалася. Показники якості зерна залежали від строків сівби та сортових особливостей, з високою однорідністю 84-89%. Сорт Слобожанка мав вищі показники якості зерна та вирівняність від 82% до 92%, але був більш залежним від технології вирощування. Обидва сорти належать до групи високоврожайних і високоякісних сортів гречки, причому Слобожанка показала кращі показники за різних умов.
Сорти гречки для масового виробництва вимагають стійкості до вилягання, осипання та гармонійного процесу дозрівання. Сорт Слобожанка має вищий індекс вилягання порівняно з сортом Ярославна, з більш тривалим періодом цвітіння і більшою кількістю суцвіть, що призводить до збільшення вилягання. Сорт Ярославна демонструє більш дружній процес дозрівання і краще пристосований до механізованого збирання з індексом вилягання 19,2%.
Показники якості зерна гречки спостерігалися у сортів Слобожанка та Ярославна. У сорту Слобожанка показники якості були найвищими при ранньому посіві та широких міжряддях: 31,5 г/1000 зерен, вирівняність 94%, плівчастість 24,8%. Якість знижувалася із запізненням посіву, але широкорядний спосіб сівби підтримував подібні результати. Сорт Ярославна показав високі показники якості незалежно від ширини міжрядь і способу сівби. Генетика відігравала значну роль у якості зерна, тоді як технологія вирощування мала незначний вплив.
Гречка є цінною кормовою культурою при використанні в годівлі тварин, особливо в стійловий період. Вона багата на мінеральні солі та вітаміни, але її не можна згодовувати вагітним коровам і телятам. Гречану солому можна змішувати з іншими кормами, вона містить 0,30 одиниць перетравного протеїну, 15,7 г кальцію і 1,4 г фосфору на 1 ц і 24 г. Поживна цінність гречаної соломи варіюється залежно від сорту, часу посіву та способу збирання, по сорту Слобожанка – в кормових одиницях від 18,6 до 22,9 ц/га, а по сорту Ярославна – кормових одиниць від 20,5 до 22,7 ц/га. При цьому забезпечуючи 62-76 ц/га соломи з цінним мінеральним складом.
У дослідженні було вивчено реакцію різних сортів гречки на різні варіанти удобрення в північно-східному Лісостепу України. Сорт Ярославна показав найвищу врожайність у 2021 році, досягнувши 2,91 т/га при внесенні добрив N30P45K45+N15, тоді як сорт Слобожанка мав вищу врожайність у 2021 та 2022 роках. Незважаючи на екстремальні погодні умови у 2023 році, урожайність сорту Ярославна становила 1,09 т/га, а Слобожанка - 0,92 т/га. Дослідження підкреслює важливість вибору добрив для виробництва гречки.
Маса зерна досліджуваних сортів гречки збільшилася на 11-26 г/л. залежно від систем удобрення. Сорт Ярославна по-різному реагував на індекс виповненості зерна, максимальна маса зерна спостерігалася у варіантах N30P45K45+N15 та N50P30K70. В середньому за три роки досліджень маса 1000 насінин збільшилася на 0,3-2,1 г у обох сортів при внесенні добрив. У сорту Слобожанка маса 1000 насінин була вищою на варіанті N50P30K70, досягаючи 29,3 г. Застосування різних варіантів удобрення та сортів різних морфотипів позитивно вплинуло на кількісні показники врожайності, перевищуючи контрольні показники. Максимальна врожайність була досягнута на варіантах N30P45K45+N15 та N50P30K70, при цьому якісні показники зерна досягали максимуму на фоні внесення N16P16K16+N15 та N50P30K70.
Було вивчено вплив варіантів удобрення на врожайність та якість гречки. У сорту Слобожанка найвища врожайність 2,52 т/га була досягнута при внесенні розрахованої дози добрив (N50P30K70). У сорту Ярославна найвища врожайність становила 1,96 т/га при внесенні дози добрив N30P45K45+N15. Обидва сорти показали значне підвищення врожайності та якості за різних варіантів удобрення.
Кількість суцвіть на рослині змінювалася залежно від сорту гречки та фону удобрення. Ярославна мала більше суцвіть без добрив, але найбільша кількість була сформована за рекомендованого внесення добрив (N45P45K45). Слобожанка в цілому мала меншу кількість суцвіть. Площа листкової поверхні була найменшою у сорту Ярославна за внесення N22P22K22, а найбільшою - за внесення N50P30K70 для обох сортів.
Було встановлено вплив добрив на морфологічні характеристики рослин гречки, зосереджуючи увагу на висоті рослин, масі та кількості зерен. Для сорту Ярославна найвищі рослини спостерігалися при внесенні добрив N22P22K22, тоді як для сорту Слобожанка найвищі були при внесенні N45P45K45. Вегетативна маса перед збиранням врожаю була однаковою для обох сортів, з найвищим показником при внесенні N22P22K22. Найбільша кількість зерен з рослини була зафіксована на варіанті N22P22K22 для обох сортів. Маса зерна з рослини була найвищою на варіанті N22P22K22, а співвідношення зерна до соломи було найвищим на контрольному варіанті для сорту Ярославна та на варіанті N50P30K70 для сорту Слобожанка.
Для кожного агроприйому було встановлено економічну доцільність його застосування. Так, при вирощуванні сорту Ярославна за різних варіантів внесення добрив загальні витрати зростають із застосуванням добрив, причому найвищі витрати спостерігаються у варіантах N22P22K22 та N45P45K45. Урожайність залежить від типу та кількості добрив. Найвищий прибуток було отримано на контрольному варіанті (41,4% рентабельності), що, ймовірно, пов'язано з нижчими витратами на добрива. Найнижчий прибуток спостерігався у варіанті N45P45K45 (-28,4% рентабельності), де загальні витрати перевищили дохід від продажу зерна, що призвело до збитків. Найвищі загальні витрати на вирощування сорту Слобожанка спостерігаються у варіантах N45P45K45 та N30P45K45+N15, що пов'язано з високими витратами на добрива. На противагу цьому, найвищий дохід отримано у варіанті N50P30K70 з загальним прибутком 25320 грн/га. Найвища рентабельність спостерігається у варіанті N22P22K22, що підтверджує його ефективність.
Було також досліджено економічну ефективність вирощування гречки сортів Ярославна та Слобожанка з урахуванням способу сівби та попередників. Результати показують, що найбільш прибутковим варіантом був ранній строк сівби широкорядним способом, з рентабельністю 70,1% для сорту Ярославна та 81,1% для сорту Слобожанка. Найнижча рентабельність спостерігалася при використанні однорічних трав як попередників, з рентабельністю 62,5% для сорту Ярославна і 74,9% для сорту Слобожанка. Отримані результати свідчать про те, що Слобожанка має вищий потенціал прибутковості порівняно з Ярославною. Однак вибір оптимального варіанту вирощування також залежить від інших факторів, таких як вартість продукції, виробничі витрати та потенційний дохід. |
uk_UA |