Короткий опис(реферат):
У кваліфікаційній роботі проведено комплексне дослідження стану атмосферного повітря в місті Суми протягом 2021-2023 років на основі аналізу моніторингових даних Сумського обласного центру з гідрометеорології. Розглянуто основні забруднюючі речовини атмосферного повітря, за якими здійснюється моніторинг у місті Суми, їх джерела надходження та вплив на здоров'я людей і довкілля.
Проаналізовано: динаміку концентрацій забруднюючих домішок в атмосферному повітрі міста; динаміку індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в місті Суми протягом досліджуваного періоду; основні забруднюючі речовини атмосферного повітря, їх джерела надходження та вплив на довкілля і здоров'я людей. Розглянуто організацію спостережень за атмосферним повітрям, етапи моніторингу та структуру системи спостережень.
За допомогою програмного пакету STATISTICA проведено статистичний аналіз моніторингових даних, зокрема, застосовано однофакторний дисперсійний аналіз для оцінки взаємозв'язку середніх та максимальних концентрацій забруднюючих домішок в атмосферному повітрі за досліджуваними роками.
На основі отриманих результатів розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря.
Суть розробки, основні результати:
The qualification thesis presents a comprehensive study of the state of atmospheric air in Sumy city during 2021-2023, based on the analysis of monitoring data from the Sumy Regional Center for Hydrometeorology. The main pollutants of atmospheric air, which are monitored in Sumy city, their sources, and their impact on human health and the environment are considered.
The following aspects are analyzed: the dynamics of pollutant concentrations in the atmospheric air of the city; the dynamics of the air pollution index (API) in Sumy city during the studied period; the main pollutants of atmospheric air, their sources, and their impact on the environment and human health. The organization of atmospheric air observations, monitoring stages, and the structure of the observation system are examined.
Using the STATISTICA software package, a statistical analysis of the monitoring data was conducted, in particular, one-way analysis of variance (ANOVA) was applied to assess the relationship between the average and maximum concentrations of pollutants in the atmospheric air for the studied years.
Based on the obtained results, recommendations for improving the air quality monitoring system have been developed.