Вплив змінних норм внесення елементів  живлення на врожайність соняшнику

Підлісний, В. В.; Pidlisnyi, V. V.

Вплив змінних норм внесення елементів живлення на врожайність соняшнику

Підлісний, В. В.; Pidlisnyi, V. V.

URI: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/12444

Дата: 2024

Короткий опис(реферат):

У кваліфікаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та результати експериментальних досліджень з вивчення безпосереднього впливу мінеральних добрив на продуктивність соняшника. Зазначений у магістерській роботі експеримент виявив, що в найвищі показники польової схожості насіння були у варіантах з попередником озима пшениця (80,0-82,7% залежно від внесення добрив); дещо нижчі значення (78,7-80,7%) - у варіантах з попередником ярий ячмінь; 2. найвищі показники польової схожості насіння були у варіантах з попередником озима пшениця (80,0-82,7%). Найнижча польова схожість насіння була після кукурудзи (73,3-75,3%). Істотного впливу фактору "добрива" не спостерігалося. На дослідних ділянках де попередником була кукурудза дозволило зформувати найбільшу площу листкової поверхні на рослині (0,484-0,647 м2). Після ярого ячменю цей показник зменшився до 0,442-0,513 м2 та 0,448-0,539 м2 відповідно. Внесення добрив збільшило цей показник: N30P30K30 - з 0,052 до 0,112 м2 і N60P60K60 - з 0,091 до 0,163 м2 порівняно з контролем. В середньому, площа листкової поверхні на рослину становила 0,484 м2 на неудобрених варіантах. Фактори удобрення також мали значний вплив на розмір кошика. Було помічено, що діаметр суцвіття збільшувався із застосуванням добрив. Внесення добрив спричинило зростання цього показника: 1,1-1,5 см для N30P30K30 і 2,3-2,9 см для N60P60K60. Діаметр кошика на неудобрених сортах в середньому становив 18,5-19,4 см.

Суть розробки, основні результати:

The qualification work provides theoretical substantiation and results of experimental studies on the direct effect of mineral fertilisers on sunflower productivity. The experiment described in the master's thesis revealed that the highest rates of field germination of seeds were in variants with the winter wheat predecessor (80.0-82.7%, depending on fertilisation); slightly lower values (78.7-80.7%) were in variants with the spring barley predecessor; 2. The highest rates of field germination of seeds were in variants with the winter wheat predecessor (80.0-82.7%). The lowest field germination of seeds was after maize (73.3-75.3%). There was no significant effect of the fertiliser factor. In the experimental plots where the predecessor was corn, it allowed to form the largest leaf surface area per plant (0.484-0.647 m2). After spring barley, this figure decreased to 0.442-0.513 m2 and 0.448-0.539 m2, respectively. Fertilisation increased this figure: N30P30K30 - from 0.052 to 0.112 m2 and N60P60K60 - from 0.091 to 0.163 m2 compared to the control. On average, the leaf surface area per plant was 0.484 m2 in the unfertilised variants. The fertilisation factors also had a significant effect on the size of the head. It was observed that the diameter of the inflorescence increased with fertiliser application. Fertiliser application caused an increase in this indicator: 1.1-1.5 cm for N30P30K30 and 2.3-2.9 cm for N60P60K60. The diameter of the basket on unfertilised varieties averaged 18.5-19.4 cm.

Показати повний опис матеріалу