Метод регуляції зусиль в структурній плиті

Abstract

Робота складається із змісту, загальної характеристики роботи та її кваліфікаційних ознак, огляд досліджень за обраною темою, розділів основної частини, висновки за результатами МКР (українською та англійською мовами).

Сформульовано мету, задачі, об’єкт та предмет дослідження, методи наукового дослідження.

Результати досліджень дозволяють визначти напружено-деформований стан елементів моделей структуної плити. Моделі плит відрізняються способами розташування опорних стійок. Згідно НДС моделей виконано конструювання елеметів конструктивних груп стержнів та визначено вагу кожної моделі. Обрано найбільш ефективну модель за критерієм матеріалоємності. Аналіз публікацій та досліджень встановив, що структурні плити, що є просторовими стержневими решітчастими системами, які відрізняються ефективною статичною роботою. На напружено-деформований стан структурних конструкцій, зокрема плит, значним чином може впливати ряд факторів: форма базової ячейки, спосіб спирання на опори (стіни, колони), спосіб розташування опорних стійок, товщина плити. Як висновок із аналізу досліджень, можна сформулювати те, що актуальним є дослідження одного із цих факторів (регуляторів ззусиль), який впливає на матеріалоємність конструкції. В основній частині описано скінчено-елементні моделі структурних плит, що відрізняються способ розташування колон, на які спирається конструкція. Розташувння колон прийято в трьох варантах: колони розташовано в кутах плити; колони розташовано вздовж двох паралельних сторон плити; колони зміщено всередину плити на 3,0 м з обох боків. Тобто спосіб локалізації колон є тим регулятором зусиль в елементах плити, за варіації якого можна визначити найбільш ефективну модель з точки зору статичної роботи. Отже, така найбільш ефектвна модель буде й найменш матералоємкою, тобто буде мати найменшу вагу з-поміж можливих. У висновках, встановлено, найбільш раціональну (ефективну) модель з-поміж варантів, що розглядалися. Ефективність була визначена за критерієм більш раціонального напружено-деформованого стану. Виконано підбір перерізів елементів за першою та другою групами граничних станів. Обчислено вагу кожної молі та визначено модель, що характеризується найменшою матеріалоємністю. Роботу апробовано на Всеукраїнській науковій конференції студентів та аспірантів, присвяченій Міжнародному дню студента (13-17 листопада 2023 р.)