Удосконалення елементів технології вирощуваня ріпаку озимого в умовах Конотопського району Сумської області

Abstract

Постійний розвиток технології вирощування ріпаку озимого відкриває багато можливостей. Його головна мета – зменшити енерго- та часові витрати виробництва, тому, спрощуючи вирощування, мета – зменшити витрати на паливо, а також витрати на експлуатацію сільськогосподарської техніки та робочий час людини. Це має економічне обґрунтування, оскільки на врожайність рослин впливає не лише правильна агротехніка, а й відповідне внесення добрив, своєчасність сівби, вибір сортів, місць вирощування та засобів захисту рослин. Вибір правильної технології вирощування ріпаку озимого пов’язаний з багатьма факторами. Слід враховувати кліматичні умови, тобто кількість опадів у даному регіоні, тривалість вегетаційного періоду рослини, температуру. Важливе значення мають і ґрунтові умови: рельєф і водопроникність рельєфу, тип ґрунту та його гранулометричний склад, завдяки чому можна підібрати відповідну техніку та технологію обробітку. Завдяки високому попиту на рослинну олію та високобілкові корми, ріпак за останнє десятиліття значно зміцнив свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку олійних культур, а ринкові ціни сягнули досить високого рівня. Основною метою дослідження були розробка та обґрунтування агротехнічних заходів посівного комплексу для технології вирощування ріпаку озимого в умовах Конотопського району Сумської області. Найкращі врожайні властивості рослин виявилися у сорту Свєта при нормі висіву від 1,0 до 1,2 млн. шт./га насінин. Насіння більш високої технологічної якості також було отримане при нормі висіву 1,2 млн. шт./га Найбільший вміст жиру міститься в насінні при посіві з нормою висіву 1,2 млн. шт./га, що компенсує недобір потенційної врожайності. Висів сорту Свєта при нормі 1,0 та 1,2 млн. шт./га схожих насінин забезпечує високий рівень рентабельності виробництва цієї культури на рівні 110,4% та 870%.