Управління ресурсним потенціалом сільськогосподарського підприємства

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні основи управління ресурсним потенціалом. Проаналізовано еволюцію трактування поняття «потенціал», функціональний підхід, структурні елементи, вплив внутрішніх і зовнішніх факторів та ризиків. Проведена діагностика рівня управлінської діяльності підприємства показала, що функції менеджменту реалізуються в тісному взаємозв’язку з виробничим циклом та сезонністю аграрного виробництва, з активною участю топ-менеджменту, який формує стратегічні орієнтири та координує роботу всіх управлінських ланок. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства показала, що підсумковий інтегральний індекс (6,467), свідчить підприємства про достатньо високий рівень загальної ефективності управління ресурсами. Найвагоміший внесок забезпечили фінансові та технічні ресурси, тоді як трудовий потенціал і надалі потребує розвитку. Запропоновано впровадження ресурсно-орієнтованого менеджменту. За результатами VRIN-аналізу визначено, що стратегічний потенціал ТОВ «Мрія» формується ресурсами, які мають одночасно властивості цінності, рідкісності, складності у відтворенні та практичної незамінності. До таких ключових ресурсів належать земельні ділянки, висококваліфікований персонал разом із управлінськими компетенціями, цифрові ресурси, матеріально-технічна база. Розглянуто методику впровадження концепції Kaizen. Сформована відповідність діяльності ТОВ «Мрія» ключовим цілям сталого розвитку. Структуровано альтернативні заходи механізму щодо інтеграції SDGs у систему управління ресурсним потенціалом ТОВ «Мрія»: нормативно-стратегічні, організаційно-управлінські, технологічні, економічні, соціальні та кадрові. Економічне обґрунтування проєкту модернізації ресурсного потенціалу підтверджує, що усі інвестиційні пропозиції перевищують мінімальну ставку дисконту 12%, що підтверджує їх фінансову доцільність. Найвищу рентабельність демонструють цифровізація та навчання персоналу.