Біотехнологічні аспекти використання трихограми (Trichogramma spp.) у біологічному захисті кукурудзи від кукурудзяного стеблового метелика

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено сучасні біотехнологічні основи масового розведення трихограми та особливості її використання як біологічного агента захисту кукурудзи від комплексу лускокрилих шкідників, зокрема кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis). Розглянуто теоретичні засади біологічного методу, морфологічні та екологічні особливості трихограми, механізми її паразитування та значення в інтегрованих системах захисту рослин. Проаналізовано виробничо-технології, що застосовуються в біолабораторіях України, зокрема технологічні етапи підготовки хазяйського матеріалу (Sitotroga cerealella), способи денатурації яєць, умови зараження, інкубації та контролю якості ентомофага. Деталізовано методи оцінювання лабораторних показників трихограми (зараженість яєць, відсоток виходу імаго, статевий склад, життєздатність, деформованість, пошукова здатність). Висвітлено роль температурного режиму, вологості, освітлення та синхронізації розвитку партій у забезпеченні високої біологічної активності препарату. У практичній частині виконано моніторинг лускокрилих шкідників у посівах кукурудзи із застосуванням світлових пасток та оцінено сезонну динаміку льоту стеблового метелика. На основі отриманих даних визначено економічні пороги шкідливості та оптимальні строки внесення трихограми. Проведено дворазове розселення ентомофага за допомогою агродронів та порівняно його результативність із дією хімічних інсектицидів (Кораген, Ампліго). Проведено економічний аналіз, у межах якого визначено витрати на біологічний та хімічний методи захисту, встановлено співвідношення «вартість – ефективність» та обґрунтовано переваги трихограми як економічно вигідного та екологічно безпечного засобу контролю фітофагів. Показано, що застосування трихограми забезпечує зниження шкодочинності на 80–95%, сприяє збереженню 20–45% урожаю, зменшує пестицидне навантаження та підтримує стабільність агроекосистем. Результати дослідження мають практичне значення для біолабораторій, агропідприємств та фермерських господарств, можуть бути використані при впровадженні інтегрованих систем захисту рослин, розробленні технологій масового виробництва ентомофагів, оптимізації календарів внесення та формуванні екологізованої стратегії вирощування кукурудзи.