Розвиток публічного управління в освіті через модель прогромадського університету (на прикладі Сумський національний аграрний університет)

Abstract

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження теоретичних засад, інституційних механізмів та практичних інструментів розвитку публічного управління у сфері вищої освіти через впровадження моделі прогромадського університету в умовах євроінтеграції, цифровізації та післявоєнного відновлення України. Аналіз чинної нормативно-правової бази та інституційної архітектури управління вищою освітою засвідчив, що система перебуває на етапі переходу від адміністративно-централізованої моделі до governance-підходу, однак механізми громадської участі залишаються переважно консультаційними та недостатньо інституціоналізованими. Встановлено, що в умовах розширення автономії закладів вищої освіти зростає потреба у впровадженні інструментів відкритості, підзвітності та співрішення із залученням стейкхолдерів, проте відсутня системна модель вимірювання соціального впливу університетів та їх внеску у розвиток громад. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади публічного управління в освіті» розкрито еволюцію підходів від державного адміністрування до моделі публічного управління, обґрунтовано сутність прогромадського університету як інституції третьої місії, що інтегрує освітню, наукову та суспільну функції. Охарактеризовано принципи відкритості, прозорості, підзвітності та партнерства у системі управління освітою. У другому розділі «Аналіз сучасного стану публічного управління в освіті через призму громадської участі» здійснено дослідження policy cycle у сфері вищої освіти, проаналізовано нормативно-правові та інституційні засади автономії університетів, механізми залучення стейкхолдерів, практики взаємодії з громадами та органами публічної влади. Розроблено систему індикаторів оцінювання ефективності громадської участі (прозорість, довіра, соціальний ефект, відповідність Цілям сталого розвитку) та запропоновано інтегральний індекс прогромадського розвитку університету. У третьому розділі «Напрями розвитку публічного управління в освіті на основі моделі прогромадського університету» розроблено концептуальну модель «Прогромадський університет як елемент публічного управління», сформовано дорожню карту її впровадження (2026-2030 роки) та обґрунтовано комплекс інструментів підвищення прозорості й підзвітності (цифрові платформи, відкриті бюджети, соціальна та екологічна звітність, KPI-моніторинг). Запропоновано рекомендації щодо розвитку публічного управління в освіті в умовах сталого розвитку та післявоєнного відновлення регіону, визначено роль університетів як центрів соціальної згуртованості та інновацій. Практичне значення роботи полягає у формуванні науково обґрунтованих рекомендацій щодо модернізації системи управління закладами вищої освіти, підвищення рівня громадської участі, зміцнення довіри стейкхолдерів та інтеграції принципів сталого розвитку в управлінську діяльність університетів.