Стратегічні підходи до формування еколого-орієнтованої земельної політики Сумської області

Abstract

У роботі розглянуто проблематику, пов’язану із проведенням земельної реформи та висвітлені питання діючої земельної політики в Україні. Дана тематика залишається актуальною, оскільки дискусії щодо землекористування є ключовими і водночас найскладнішими у аграрній сфері країни. Крім того, досі відсутня єдність щодо розуміння та підходів до формування земельних відносин в сучасних ринкових умовах: спотворена сама концепція затвердження приватної власності на землю, оскільки власник позбавлений можливості ефективно використовувати земельний ресурс, сприяти залученню інвестиції чи здійснювати передавачу землі під заставу. Як наслідок, ускладняється передача сільськогосподарських земель до більш ефективних власників. У роботі аналізуються землі аграрного сектору України, який стикається з численними проблемами, зумовленими недосконалістю процесів, що виникають під час роздержавлення та приватизації землі. Визначено ключові чинники, що впливають на формування ринку земель сільськогосподарського призначення, зокрема цінові характеристики земельних ділянок. За основними критеріями обґрунтовано стратегічні підходи до формування та реалізації земельної політики в Україні загалом та в окремому регіоні зокрема. На основі зроблених припущень розроблено модель еволюції земельних відносин в аграрному секторі. Досвід становлення земельних відносин у європейських країнах показує, що впровадження ринкових механізмів у процес землекористування в сільськогосподарському виробництві сприяє не лише раціональному землекористуванню та підвищенню продуктивності сільського господарства, а й позитивно впливає на модернізацію економіки в цілому. Проте існуючі методики оцінки рівня використання сільськогосподарських угідь наразі розроблені лише для економік, де ринок землі вже сформований. В умовах початкового етапу його становлення в нашій державі та через значний процес тінізації більшості земельних операцій ці підходи є непридатними.