Вдосконалення системи формування сталого землекористування

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методичні засади формування сталого землекористування в системі землеустрою сільськогосподарських територій та практичні аспекти їх реалізації на рівні землекористування аграрного підприємства. Обґрунтовано актуальність переходу від інтенсивних і фрагментарних моделей використання земель до комплексних адаптивних систем, що забезпечують поєднання економічної ефективності, екологічної безпеки та соціальної збалансованості розвитку територій. У роботі проаналізовано наукові підходи до концепції сталого землекористування, розкрито роль землеустрою як базового інструменту просторової організації використання та охорони земель. Значну увагу приділено еколого-економічному обґрунтуванню структури угідь і систем сівозмін як ключовому механізму стабілізації агроландшафтів і збереження родючості ґрунтів. Проаналізовано нормативно-правове та методичне забезпечення розроблення проєктів землеустрою щодо впорядкування угідь з урахуванням вимог чинного земельного та природоохоронного законодавства України. На прикладі землекористування ТОВ «Агроінвест» виконано просторово-землеустроївний аналіз структури угідь, земельно-кадастрових характеристик, ґрунтово-кліматичних і рельєфних умов території. Оцінено природно-ресурсний потенціал та екологічну стабільність агроландшафтів, визначено основні екологічні ризики, пов’язані з високим рівнем розораності території та розвитком ерозійних процесів. У межах роботи розроблено проєктні рішення з еколого-ландшафтного зонування території та оптимізації структури угідь, спрямовані на підвищення коефіцієнта екологічної стабільності агроландшафтів і зниження антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив. Запропоновано удосконалену систему формування сталого землекористування на основі інтеграції еколого-ландшафтного підходу, раціональних сівозмін і просторово обґрунтованих землеустроївних рішень. Результати дослідження мають практичне значення та можуть бути використані у діяльності землевпорядних і проєктних організацій, органів місцевого самоврядування, сільськогосподарських підприємств, а також у навчальному процесі та подальших наукових дослідженнях у сфері землеустрою та сталого розвитку землекористування.