Формалізація сутності та структури інтелектуального капіталу управлінських працівників аграрних формувань

Abstract

В ринкових умовах основним джерелом успіху стає сукупність можливостей та ресурсів, якими володіє формування, тобто так званий інтелектуальний потенціал. Більшість працівників аграрних формувань прагнуть відчувати себе цінними та корисними, вони керуються тим, який внесок можуть внести або якого результату можуть досягнути. Управлінці, які регулярно досягають успіхів і відчувають, що вони потрібні формуванню, є його невід’ємною частиною, приймають кращі рішення, виконують роботу ефективніше та досягають кращих результатів, ніж працівники де не задовольняються ці мотиваційні потреби. Керівник повинен забезпечити розвиток позитивних мотивів у співробітників, створити ситуаційне поле, яке спонукатиме кожного робити те, що від нього очікують. В рыночных условиях основным источником успеха становится совокупность возможностей и ресурсов, которыми обладают формирования, то есть так называемый интеллектуальный потенциал. Большинство работников аграрных формирований стремятся чувствовать себя ценными и полезными, они руководствуются тем, какой вклад могут внести или какого результата могут достичь. Управленцы, которые регулярно достигают успехов и чувствуют, что они нужны формированию, являются его неотъемлемой частью, принимают лучшие решения, выполняют работу эффективно и достигают лучших результатов, чем работники, где не удовлетворяются эти мотивационные потребности. Руководитель должен обеспечить развитие положительных мотивов у сотрудников, создать ситуационное поле, которое будет побуждать каждого делать то, что от него ожидают.