Зовнішньоторговельна діяльність аграрних підприємств України у контексті продовольчої безпеки держави

Abstract

Статтю присвячено питанням зовнішньоторговельної діяльності аграрних підприємств України у контексті продовольчої безпеки держави. Метою дослідження є розробка теоретичних та методологічних положень щодо кореспондування зовнішньоторговельної діяльності аграрних підприємств з досягненням продовольчої безпеки. В роботі сформульовані теоретичні положення щодо зовнішньоторговельної та продовольчої безпеки держави; проведено аналіз індикаторів, які її характеризують (індекс продовольчої імпортозалежності, показник залежності від імпорту зернових, динаміка експорту аграрної продукції). На основі наявних даних визначено, що в Україні дотримуються проміжного підходу у забезпеченні продовольчої безпеки. Усі рішення, які стосуються лібералізації (з метою розвитку зовнішньоторговельної діяльності) та обмеження зовнішньоторговельних операцій (з метою утвердження продовольчої незалежності держави) повинні бути прийняті з врахуванням продовольчих потреб країни. Вони мають бути гнучкими та базуватися виключно на об’єктивних обставинах, систематичній перевірці та фактичних потребах забезпечення продовольчої безпеки держави. Статья посвящена вопросам внешнеторговой деятельности аграрных предприятий Украины в контексте продовольственной безопасности государства. Целью исследования является разработка теоретических и методологических положений по корреспондированию внешнеторговой деятельности аграрных предприятий с достижением продовольственной безопасности. В работе сформулированы теоретические положения о внешнеторговой и продовольственной безопасности государства; проведен анализ индикаторов, которые ее характеризуют (индекс продовольственной импортозависимости, показатель зависимости от импорта зерновых, динамика экспорта аграрной продукции). На основе имеющихся данных определено, что в Украине придерживаются промежуточного подхода в обеспечении продовольственной безопасности. Все решения, касающиеся либерализации (с целью развития внешнеторговой деятельности) и ограничения внешнеторговых операций (с целью утверждения продовольственной независимости государства) должны быть приняты с учетом продовольственных потребностей страны. Они должны быть гибкими и основываться исключительно на объективных обстоятельствах, систематической проверке и фактических потребностях обеспечения продовольственной безопасности государства.