Еколого-економічний механізм реабілітації деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення

Abstract

Метою статті є обґрунтування сутності та формування структури еколого-економічного механізму реабілітації деградованих і малопродуктивних земель сільськогосподарського призначення на основі аналізу наукових джерел і експериментального землевпорядного проектування. Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, економіки природокористування, загальнотеоретичні методи наукового пізнання, що висвітлені в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем деградації і реабілітації земель сільськогосподарського призначення. Визначено чинники інтенсивного розвитку деградаційних процесів в агроландшафтах та види деградації земель сільськогосподарського призначення. Виявлено основні еколого-економічні особливості використання деградованих і малопродуктивних земель в сільськогосподарському виробництві. З'ясовано сутність еколого-економічного механізму реабілітації деградованих і малопродуктивних земель як системи заходів, спрямованих на відтворення їх продуктивної здатності шляхом консервації, реабілітації, трансформації та регенерації. Доведено, що структурні складові механізму (набір інструментів) реабілітації деградованих і малопродуктивних орних земель повинні розглядатися в єдності і взаємозв'язку, в той же час зберігаючи своє самостійне значення. Проаналізовано сучасний стан деградованих і малопродуктивних орних земель в розрізі регіонів України. Запропоновано при формуванні еколого-економічного механізму реабілітації деградованих і малопродуктивних орних земель визначати основні складові, які об'єднуються в три підсистеми: організаційно-правове, екологічне та економічне спрямування. Практична цінність має розглянуті механізми і основні напрямки консервації земель за категоріями деградирование. Грунтуючись на результатах експериментального землевпорядного проектування по апробації еколого-економічного механізму реабілітації деградованих і малопродуктивних орних земель встановлено, що в економічних відносинах він забезпечує значне зниження втрат при використанні таких земель не в складі орних, а трансформації їх в інші екологобезпечного угіддя (сіножаті, пасовища, лісові насадження), сприяє формуванню сприятливого навколишнього середовища, підвищення якісного екологічне відбувся ия навколишнього середовища. Целью статьи является обоснование сущности и формирования структуры эколого-экономического механизма реабилитации деградированных и малопродуктивных земель сельскохозяйственного назначения на основе анализа научных источников и экспериментального землеустроительного проектирования. Методологической основой исследования являются фундаментальные положения экономической теории, экономики природопользования, общетеоретические методы научного познания, что освещены в работах отечественных и зарубежных ученых по проблемам деградации и реабилитации земель сельскохозяйственного назначения. Определены факторы интенсивного развития деградационных процессов в агроландшафтах и виды деградации земель сельскохозяйственного назначения. Выявлены основные эколого-экономические особенности использования деградированных и малопродуктивных земель в сельскохозяйственном производстве. Выяснена сущность эколого-экономического механизма реабилитации деградированных и малопродуктивных земель как системы мер, направленных на воспроизводство их продуктивной способности путем консервации, реабилитации, трансформации и регенерации. Доказано, что структурные составляющие механизма (набор инструментов) реабилитации деградированных и малопродуктивных пахотных земель должны рассматриваться в единстве и взаимосвязи, вместе с тем сохраняя свое самостоятельное значение. Проанализировано современное состояние деградированных и малопродуктивных пахотных земель в разрезе регионов Украины. Предложено при формировании эколого-экономического механизма реабилитации деградированных и малопродуктивных пахотных земель определять основные составляющие, которые объединяются в три подсистемы: организационно-правовое, экологическое и экономическое направления. Практическую ценность имеют рассмотренные механизмы и основные направления консервации земель по категориям деградированости. Основываясь на результатах экспериментального землеустроительного проектирования по апробации эколого-экономического механизма реабилитации деградированных и малопродуктивных пахотных земель установлено, что в экономическом отношении он обеспечивает значительное снижение потерь при использовании таких земель не в составе пахотных, а трансформации их в другие экологобезопасные угодья (сенокосы, пастбища, лесные насаждения), способствует формированию благоприятной окружающей среды, повышению качественного экологического состояния окружающей среды.