Земельна складова необоротних активів аграрного підприємства : вітчизняний та зарубіжний підхід

Abstract

В сучасних турбулентних умовах розвитку економіки важливого значення набуває питання включення земельної складової до балансової вартості необоротних активів сучасного аграрного підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності. До найбільш поширених облікових концепцій, які зумовили придбання бухгалтерським балансом його особливостей відносяться: англо-американська та континентальна. Досліджено міжнародний досвід організації ведення обліку та відображення у фінансовій звітності необоротних активів, їх визнання, класифікацію та порівняння з національним, як складовою процесу управління. Це дало змогу запропонувати більш обґрунтований в сучасних умовах підхід щодо визначення та групування необоротних активів аграрного підприємства, через відображення в фінансовій звітності вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення (права їх використання) як складової власного капіталу аграрного підприємства. В современных турбулентных условиях развития экономики важное значение приобретает вопрос включения земельной составляющей балансовой стоимости необоротных активов современного аграрного предприятия для принятия эффективных управленческих решений полной, правдивой и беспристрастной информации о финансовом состоянии, результатах деятельности. К наиболее распространенным учетным концепций, которые обусловили приобретение бухгалтерским балансом его особенностям относятся: англо-американская и континентальная. Исследовано международный опыт организации ведения учета и отражения в финансовой отчетности необоротных активов, их признания, классификацию и сравнение с национальным, как составляющей процесса управления. Это позволило предложить более обоснованный в современных условиях подход по определению и группировки необоротных активов аграрного предприятия, через отражение в финансовой отчетности стоимости земельных участков сельскохозяйственного назначения (права их использования) как составной собственного капитала аграрного предприятия.