Аляріоз м'ясоїдних тварин і його емерджентна форма у людини

Abstract

У статті викладені результати вивчення поширення збудника аляріозу м'ясоїдних і людини - трематоди Alaria alata в північно-східниому регіон України, зокрема Сумській області. Для досліджень використовували метод посмертної діагностики - гельмінтологічний розтин кишечнику. Цим методом обстежено 151 собаку, 45 лисиць і 3 вовків. Обстеження проводили в період з 2000 по 2017 рік. В домінанті досліджені домашні собаки з міст районного підпорядкування та сільської місцевості. Загиблих при різних обставинах тварин доставляли волонтери та мешканці населених пунктів. Внутрішні органи здобутих під час полювання лисиць та вовків доставляли єгері Сумської обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок . Дослідженнями охоплено території Поліської та Лісостепової природно-кліматичних зон в межах Сумської області. З числа обстежених тварин збудник аляріозу виявлено тільки у диких м'ясоїдних тварин - вовків і лисиць. Собак заражених аляріями не виявили. Їх гельмінтофауна представлена видами: Echinococcus granulosus (Batsch, 1786) Taenia hydatigena (Pallas, 1776), Taenia pisiformis (Bloch, 1780), Hydatigera taeniaeformis ( Batsch, 1786 ), Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758), Toxocara canis ( Werner, 1782 ), Toxascaris leonina ( Linstow, 1902 ), Uncinaria stenocephala ( Railliet, 1884 ). З 48 обстежених диких хижих тварин заражених A.alata було 12. Екстенсивність інвазії становила 25%. Вовки були заражені збудником аляріозу стовідсотково, а лисиці на 20%. Інтенсивність інвазії у вовків становила 15-67 екземплярів гельмінтів, у лисиць - від 4 до 30 екземплярів. Разом з аляріями у вовків і лисиць виявляли також й інших гельмінтів, зокрема збудників: ехінококозу, теніозу гідатігенного, теніозу пізіформного, метацестоідозу, токсокарозу та унцінаріозу. Результати гельмінтологічних розтинів м'ясоїдних з північно-східного регіону України демонструють істотне поширення аляріозу серед диких хижих (вовків і лисиць) і його відсутність у домашніх тварин. Виявлена відсутність A.alata у собак у згаданому регіоні і рідкісні випадки реєстрації їх у цих тварин в інших областях зумовлюють необхідність більш детального вивчення поширення аляріозу у домашніх хижих у всіх регіонах країни. В статье изложены результаты изучения распространения возбудителя аляриоза плотоядных и человека - трематоды Alaria alata в северо-восточном регионе Украины, в частности Сумской области. Для исследований использовали метод посмертной диагностики - гельминтологическое вскрытие кишечника. Этим методом обследовано 151 собаку, 45 лисиц и 3 волка. Обследование проводили в период с 2000 по 2017 год. В доминанте исследованы домашние собаки из городов районного подчинения и сельской местности. Погибших при различных обстоятельствах животных доставляли волонтеры и жители населенных пунктов. Внутренние органы, полученные во время охоты на лисиц и волков, доставляли егеря Сумской областной организации Украинского общества охотников и рыболовов. Исследованиями охвачено территории Полесской и Лесостепной природно-климатических зон в пределах Сумской области. Из числа обследованных животных возбудитель аляриоза выявлено только у диких плотоядных животных - волков и лисиц. Собак зараженных аляриями не обнаружили. Их гельминтофауна представлена видами: Echinococcus granulosus (Batsch 1786) Taenia hydatigena (Pallas, 1776), Taenia pisiformis (Bloch, 1780), Hydatigera taeniaeformis (Batsch, 1786), Dipylidium caninum (Linnaeus, 1758), Toxocara canis (Werner, 1782 ), Toxascaris leonina (Linstow, 1902), Uncinaria stenocephala (Railliet, 1884). С 48 обследованных диких хищных животных зараженных A.alata было 12. Экстенсивность инвазии составляла 25%. Волки были заражены возбудителем аляриоза стопроцентно, а лисы - на 20%. Интенсивность инвазии у волков составляла 15-67 экземпляров гельминтов, у лисиц - от 4 до 30 экземпляров. Вместе с аляриями у волков и лисиц обнаруживали также и других гельминтов, в частности возбудителей эхинококкоза, тениоза гидатигенного, тениоза пизиформного, метацестоидоза, токсокароза и унцинариоза. Результаты гельминтологических вскрытий плотоядных с северо-восточного региона Украины демонстрируют существенное распространение аляриоза среди диких хищных (волков и лисиц) и его отсутствие у домашних животных. Выявленное отсутствие A.alata у собак в упомянутом регионе и редкие случаи регистрации их в этих животных в других областях, обусловливают необходимость более детального изучения распространения аляриоза в домашних хищных во всех регионах страны.