Методологічні аспекти рекультивації техногенно порушених земель

Abstract

Інтенсивне добування корисних копалин в Україні, активізація геологорозвідувальних робіт, промислове та житлове будівництво зумовили порушення земель, виникнення і використання яких призводить до небажаних екологічних, економічних та соціальних наслідків. Наявність земель, порушених промисловою діяльністю, завдає величезної економічної шкоди, дестабілізує екосистеми і погіршує соціальні умови життя людей. Такі землі є екологічно небезпечним об’єктом, оскільки вони перестають виконувати природно-господарські функції і можуть започатковувати процеси подальшої загальної деградації земної поверхні і природно-кліматичних умов. Тому зростання площ порушених земель, зумовлює загострення екологічної небезпеки. Интенсивное добычи полезных ископаемых в Украине, активизация геологоразведочных работ, промышленное и жилищное строительство обусловили нарушения земель, возникновение и использование которых приводит к нежелательным экологических, экономических и социальных последствий. Наличие земель, нарушенных промышленной деятельностью, наносит огромный экономический ущерб, дестабилизирует экосистемы и ухудшает социальные условия жизни людей. Такие земли является экологически опасным объектом, поскольку они перестают выполнять природно-хозяйственные функции и могут начинать процессы дальнейшей общей деградации земной поверхности и природно-климатических условий. Поэтому рост площадей нарушенных земель, вызывает обострение экологической опасности.