Право приватної власності на землі лісогосподарського призначення, особливості набуття

Abstract

Розмаїття форм власності на природні ресурси дає можливість розвитку речових прав на ці об’єкти. Проте на практиці форми власності не є рівними, оскільки закон передбачив, що усі ліси перебувають у державній власності, окрім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності, а також визначив виняткові випадки набуття права комунальної та приватної власності на ліси. Тому натепер частка офіційно облікованих лісів приватної власності є вкрай незначною і становить менше 0,1% загальної площі лісових земель. Водночас розвиток приватного лісівництва, зокрема, в частині лісорозведення є одним із важливих напрямів реформування лісової галузі в державі. Разнообразие форм собственности на природные ресурсы дает возможность развития прав на эти объекты. Однако на практике формы собственности не равны, поскольку закон предусмотрел, что все леса находятся в государственной собственности, кроме лесов, находящихся в коммунальной или частной собственности, а также определил исключительные случаи приобретения права коммунальной и частной собственности на леса. Поэтому на данный момент доля официально учтенных лесов частной собственности является крайне незначительной и составляет менее 0,1% общей площади лесных земель. В то же время развитие частного лесоводства, в частности, в части лесоразведения является одним из важных направлений реформирования лесной отрасли в государстве.