Роль спікера у судовому засіданні при застосовуванні прийомів юридичної аргументації : порівняння практики захисту прав жінок при розгляді справ у сфері трудових відносин

Abstract

Стаття присвячена дослідженню вагомості ролі спікера у судовому засіданні при застосовуванні прийомів юридичної аргументації, зокрема при порівнянні практики захисту прав жінок у сфері трудових відносин. Авторами було проведене дослідження щодо вміння презентувати себе як висококваліфікованого адвоката. Було встановлено, що влучне застосування певних типів юридичної аргументації спікера у судових засіданнях міжнародного формату, сприяє в кінцевому результаті формуванню ґрунтовних доказів. А питання юридичної аргументації напряму пов’язане з діалектикою, тобто мистецтвом вести спір, який повинен ґрунтуватися на переконанні співрозмовника. На прикладі дебатів Кеннеді та Ніксона авторами було встановлено, що харизма – це свого роду здібність однієї людини впливати на погляди інших людей. А це, відповідно, є однією із головних професійних якостей юристів-практиків, яка допомагає у донесенні власно сформованої лінії захисту із використанням видів юридичної аргументації. Для отримання певних висновків нами було здійснено ґрунтовний аналіз діяльності однієї із найвідоміших американських жінок-адвокатів Глорії Оллред. Аналіз позовів справ «Джіджі Гойетт проти Арнольда Шварцнеггера», «Джордана Чендлера проти Майкла Джексона», «Саммер Зервос проти Дональда Трампа», «Міріам (Мімі) Халеї проти Харві Вайнштейна» стосовно порушення прав жінок під час трудових відносин надав можливість дослідити, які види юридичної аргументації були використані досвідченим спікером у судовому засіданні. Дійшли висновку, на формування аргументів у справі «Саммер Зервос проти Дональда Трампа» вплинула так звана «топіки». Тобто важливою умовою правильності й переконливості міркувань в даному випадку адвоката були знання контексту, в якому формулювалась відповідна аргументація. А справі «Міріам (Мімі) Халеї проти Харві Вайнштейна» була супутня герменевтична модель юридичної аргументації, якої притримувалась Оллред. Ключовим поняттям її побудови аргументації було формування так званого «герменевтичного кола», під яким слід розуміти можливість осягнення цілого через осягнення частин, і навпаки, що, власне, й утворило успішне коло даної справи. Статья посвящена исследованию значимости роли спикера в судебном заседании при применении приемов юридической аргументации, в частности при сравнении практики защиты прав женщин в сфере трудовых отношений. Авторами было проведено исследование по умению презентовать себя как высококвалифицированного адвоката. Было установлено, что точное применение определенных типов юридической аргументации спикера в судебных заседаниях международного формата, способствует в конечном итоге формированию фундаментальных доказательств. А вопрос юридической аргументации напрямую связан с диалектикой, то есть искусством вести спор, который должен основываться на убеждении собеседника. На примере дебатов Кеннеди и Никсона авторами было установлено, что харизма – это своего рода способность одного человека влиять на взгляды других людей. А это, соответственно, является одной из главных профессиональных качеств юристов, которое помогает в донесении собственно сложившейся линии защиты с использованием видов юридической аргументации. Для получения определенных выводов нами было осуществлен основательный анализ деятельности одной из самых известных американских женщин-адвокатов Глории Оллред. Анализ исков дел «Джиджи Гойетт против Арнольда Шварцнеггера», «Джордана Чендлера против Майкла Джексона», «Саммер Зервос против Дональда Трампа», «Мириам (Мими) Хале против Харви Вайнштейна» о нарушении прав женщин во время трудовых отношений предоставил возможность исследовать, какие виды юридической аргументации были использованы опытным спикером в судебном заседании. Пришли к выводу, на формирование аргументов по делу «Саммер Зервос против Дональда Трампа» повлияла так называемая «топики». То есть важным условием правильности и убедительности рассуждений в данном случае адвоката были знания контекста, в котором формулировалась соответствующая аргументация. А делу «Мириам (Мими) Хале против Харви Вайнштейна» была сопутствующая герменевтическая модель юридической аргументации, которой придерживалась Оллред. Ключевым понятием построения ее аргументации было формирование так называемого «герменевтического круга», под которым следует понимать возможность постижения целого через постижение частей, и наоборот, что, собственно, и создало успешный круг данного дела.