Аналіз енергетичної економічності роботи енергоспоживаючих агрегатів

Abstract

Аналізуючи енергетичну економічність роботи обладнання безперервної дії, можна стверджувати, що практично доцільними є тільки такі чотири режими: 1) безперервна робота з постійним навантаженням агрегату; 2) безперервна робота зі змінним навантаженням; 3) переривистий режим, що характеризується чергуванням періодів корисної роботи при максимальній годинній продуктивності агрегату з холостими ходами обладнання або роботою з мінімальною годинною продуктивністю; 4) переривистий режим, що характеризується чергуванням періодів корисної роботи при максимальній або економічній годинній продуктивності агрегату і перерви в роботі з повним вимкненням обладнання. У всіх розглянутих режимах, окрім безперервної роботи обладнання із змінним навантаженням, питома витрата енергії є сталою величиною при будь-якій заданій середньокалендарній продуктивності агрегату. Таким чином, встановивши конкретний режим роботи обладнання, легко визначити за його енергетичною характеристикою норму питомої витрати енергії, точно відповідну вибраному режиму і заданій середньокалендарній продуктивності агрегату. Якщо за умовами виробництва годинна продуктивність обладнання не може бути зафіксована незмінною, слід передбачити деякий діапазон можливого її коливання щодо встановленої середньої величини. В цьому випадку енергетична характеристика або діаграма агрегату дозволяє встановити відповідний діапазон допустимих коливань середньої питомої витрати енергії. При цьому норму питомої витрати енергії можна задати за його середнім значенням у зазначеному діапазоні. Анализируя энергетическую экономичность работы оборудования непрерывного действия, можно утверждать, что практически целесообразными являются только следующие четыре режима: 1) непрерывная работа с постоянной нагрузкой агрегата; 2) непрерывная работа с переменной нагрузкой; 3) прерывистый режим, характеризующийся чередованием периодов полезной работы при максимальной часовой производительности агрегата с холостыми ходами оборудования или работой с минимальной часовой производительностью; 4) прерывистый режим, характеризующийся чередованием периодов полезной работы при максимальной или экономической часовой производительности агрегата и перерывы в работе с полным отключением оборудования. Во всех рассмотренных режимах, кроме непрерывной работы оборудования с переменной нагрузкой, удельный расход энергии является постоянной величиной при любой заданной среднекалендарной производительности агрегата. Таким образом, установив конкретный режим работы оборудования, легко определить по его энергетической характеристике норму удельного расхода энергии, которая точно соответствует выбранному режиму и заданной среднекалендарной производительности агрегата. Если по условиям производства часовая производительность оборудования не может быть зафиксирована неизменной, следует предусмотреть некоторый диапазон её возможного колебания по установленной средней величине. В этом случае энергетическая характеристика или диаграмма агрегата позволяет установить соответствующий диапазон допустимых колебаний среднего удельного расхода энергии. При этом норму удельного расхода энергии можно задать с его средним значением в указанном диапазоне.